Як і на честь кого називатимуться «оновлені» вулиці Кременчука

4 лютого в місті прийняли нові назви вулиць, які запропонують на затвердження міському голові та депутатам.

Щоб визначитися з остаточними назвами у кременчуці проевели цілий ряд заходів – починаючи від громадських обговорень у липні-серпні, закінчуючи інтернет-голосуванням на сайті міськради та за відривними талонами у комунальному ЗМІ.

Учасниками громадських обговорень стало 3315 осіб.  Під час них міськрада отримала 645 пропозицій назв без врахування повторів.

18 грудня в місті стартував наступний етап з перейменування вулиць – інтернет-голосування, на якому розмістили 157 вулиць та запропонованих до них назв. Проголосувало на сайті 2609 чоловік. 43 пропозиції надійшли від кременчужан, що скористалися відривними талонами в комунальній газеті, а 17 кременчужан надіслало свої пропозиції щодо перейменування вулиць електронною поштою.

На сьогодні комісія з перейменування уклала два списки, за якими ведеться робота.

Перший список – це 114 вулиць, які за законом про декомунізацію мають перейменуватися обов’язково, а другий список – 43 вулиці, які не входять до першого списку, але «дотичні» до декомунізаційної теми і тому кременчужани пропонують перейменувати їх теж.

4 лютого комісія у складі 16 чоловік затвердила перший список, який буде наданий на розгляд міському голові та депутатам до позачергової сесії, оскільки рішення з перейменування по першому списку, за законом, вони мають прийняти до 21 лютого. Варто зазначити, що кожна вулиця розглядалася окремо – зачитувалися пропозиції, які пропонували кременчужани, бралася до уваги інформація, які з назв набрали найбільшу кількість голосів на сайті, зачитувалося звернення жителів конкретної вулиці, якщо таке було і лише потім відбувалося голосування.

Другий список комісія розгляне після 21 лютого.

Журналісти сайту 05366.com.ua детально занотували всі назви і в деталях написали, на честь кого назватимуться «оновлені» вулиці Кременчука.

СПИСОК ВУЛИЦЬ

Вул. 50-річчя СССР –  вул. Велика Набережна

Вул. Артема – вул. Миколаївська (історична назва, присвячена Свято-Миколаївському собору)

Вул. Блюхера – вул. Костянтина Острозького (одного із найвидатніших полководців XVI століття, військового і державного діяча, мецената)

Вул. Будьонного – вул. Кобзарська

Вул. Волочаївська – вул. Марка Вовчка (української письменниці, перекладачки Марії Вілінської)

Вул. Дем’яна Бєдного – вул. Олександра Білаша (українського композитора, педагога, поета, громадського діяча, Героя України та земляка – народився в Градизьку)

Вул. Долорес Ібаррурі – вул. Олени Пчілки (української письменниці, етнографа, перекладача Ольги Косач, матері Лесі Українки)

Вул. Енгельса – вул. Різдвяна

Вул. Ернста Тельмана – Володимира Великого (князя Київської Русі Володимира Святославича, більш відомого, як Хрестителя Русі або Володимира Великого)

Вул. Калініна – вул. Павла Чубинського (автор тексту Гімну України, журналіст, етнограф, географ, історик, полярний дослідник)

Вул. Карла Марка – вул. Херсонська

Вул. Кіровоградська – вул. Гайдамацька

Провул. Кіровоградський – провул. Гайдамацький

Iтупик Кіровоградський - Iтупик Гайдамацький

II тупик Кіровоградський - II тупик Гайдамацький

Вул. Клари Цеткін – вул. Ольги Кобилянської (української письменниці, учасниці феміністичного руху на Буковині )

Вул. Комінтерну – вул. Данила Галицького (відомого як Данило Романович, князь Галицький, князь Данило, розбудовник Галицько-Волинської держави та засновник ряду міст, які нині є на заході України)

Вул. Комсомольська – вул. Мала Набережна

Вул. Комунарська – вул. Хортицька

Вул. Котовського - вул. Петра Калнишевського (кошового отамана Запорізької Січі)

Вул. Красіна - вул. Троїцька (10 – за із 16, 4 проти, 1 утримався) (історична назва, присвячена Троїцькій церкві)

Вул. Куйбишева – вул. Гетьмана Полуботка (наказного гетьмана війська Запорізького, реформатора, що реформував судочинство та провів фінансову реформу)

Вул. Леніна – вул. Соборна

Вул. Луначарського – вул. Северина Наливайка (козацького ватажка, що став керівником повстання проти шляхти, часів Речі Посполитої)

Вул. Миколи Кузнєцова – вул. Сергія Єфремова (українського вченого, академіка, публіциста та історика літератури)

Вул. Моріса Тореза – вул. Світанкова

Вул. Новочервоноармійська – НЕ ВИЗНАЧИЛИСЯ (пропозиції Сонячна, Шота Гогоришвілі, Академіка Маслова)

Вул. Олеко Дундича – вул. Василя Симоненка (українського поета і журналіста, представника покоління «шістдесятників», якого після виявлення поховань людей, розстріляних органами НКВС, жорстоко побила міліція, після чого він захворів і помер)

Вул. Олександра Сербіченка - вул. Чумацька

Вул. Олександри Коллонтай - вул. Зінаїди Тулуб (української письменниці, що була звинувачена в антирадянській діяльності, засуджена до заслання в Північному Казахстані. Через багато років її справу закрили за відсутністю складу злочину)

Вул. Островського – вул. Івана Миколайчука (українського кіноактора, режисера, сценариста, автора фільму «Тіні забутих предків», «Пропала грамота»)

Вул. Пальміро Тольятті – вул. Василя Сухомлинського (українського радянського педагога, письменника. Його книги присвячені вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків, методиці викладання навчальних предметів у середній школі)

Вул. Пархоменка  вул. Олександра Печерського (кременчужанина, офіцера Червоної Армії, який організував єдине успішне повстання в концтаборі в історії Другої Світової війни)

Вул. Радянської Армії - вул. Козацька

Вул. Радянської міліції – вул. Григорія Чуркіна (кременчужанина, крюківського купця, старообрядника, благодійнка і мецената, який зробив щедрі пожертви для будівництва і функціонування притулку для дітей-сиріт у Кременчуці, дав кошти на будівництво захисної дамби біля міста)

Вул. Радянської України - вул. Вільної України

Вул. Трохима Карнаухова - вул. Тараса Бульби (літературний герой однойменної повісті Миколи Гоголя)

Вул. Чапаєва - вул. Софіївська (історична назва)

Провул. Чапаєва (Крюків) – вул. Олега Ольжича (українського поета, археолога і політичного діяча Олега Кандиби, сина українського класика Олександра Олеся. Був закатований в Закзенгаузені під час допиту)

Вул. Червоних Слідопитів – вул. Княгині Ольги (княгині Київської Русі, яка упорядкувала збирання данини, створила опорні пункти київської влади, однією з перших прийняла християнство)

Вул. Червоноармійська – вул. Правобережна

Провул. Червоноармійський – провул. Правобережний

Вул. Чичеріна – вул. Тіниста

Вул. Щорса – вул. Європейська

Iтупик Щорса - Iтупик Бібліотечний

II тупик Щорса - II тупик Бібліотечний

Вул. Якіра – вул. Щаслива

Провул. Аркадія Гайдара – провул. Лісний (історична назва – провілок вів до «Лісної пристані» - лісопильні)

Провул. Димитрова – провул. Олександра Олеся (українського письменника, поета, драматурга Олександра Кандиби, батька Олега Ольжича. Помер після отримання звістки про смерть сина)

Провул. Дніпропетровський – провул. Січовий

Провул. Жовтневий – провул. Степана Бандери (українського політичного діяча, одного із ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху 20 століття, який разом із Ярославом Стецьком проголосив у 1941 році Акт проголошення Української держави. Ім’я Степана Бандери стало символом боротьби за Незалежність України)

Провул. Карла Лібкнехта – провул. Івана Приходька (почесного громадянина Кременчука, колишнього директора Крюківського вагонобудівного заводу, згодом директора КрАЗу, депутата Верховної Ради СССР, працював над розбудовою заводів та житлових масивів Кременчука)

Провул. Колгоспний – провул. Абрикосовий

Провул. Корнійчука – провул. Василя Стефаника (українського письменника, громадського діяча, політика)

Провул. Павлика Морозова – провул. Олексія Береста (українського радянського військового, що разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією встановив Прапор Перемоги на даху Рейхстагу 30 квітня 1945 року )

Провул. Постишева – провул. Медовий

Провул. Свердлова – провул. Павлівський? (7 із 16 «за») (історична назва, на честь Апостола Павла)

Провул. Сидора Кучерова – провул. Івана Кожедуба (радянського військового льотчика-аса, найрезультативнішого льотчика-винищувача у авіації союзників в часи Другої Світової війни)

Провул. Стахановський – провул. Марії Заньковецької (української актриси і театральної діячки, провідної зірки українського театру 19-20 століття)

Проїзд Пархоменка – проїзд Юнацький

Проспект 50-річчя Жовтня – проспект Лесі Українки (української письменниці, перекладачки, культурної діячки Лариси Косач, доньки Олени Пчілки, яка брала участь в українському національному русі)

Вул. Котлова – вул. Академіка Бориса Герасимовича (кременчужанина, українського астронома, одного із перших астро-фізиків теоретиків і фахівців у зоряній астрономії. Був звинувачений у організації в контрреволюційній діяльності і розстріляний в 1937 році. Реабілітований посмертно.)

Провул. Котлова – провул. Спаський

Сквер Котлова – сквер Небесної Сотні (названий на честь всіх тих, хто віддав своє життя за вираження власної думки та за краще майбутнє для українського народу під час революційних подій 2013-2014 року в Україні)

Парк Котлова – парк Крюківський

Проїзд Володарського – проїзд Михайла Щепкіна (визначного актора української та російської сцени. Щепкін отримав славу завдяки драмам Грибоєдова, Гоголя та Котляревського. Був другом Шевченка, який присвятив йому свою поему «Неофіти»)

Тупик Володарського – тупик Кременецький

Вул. Радгоспна – вул. Фермерська

Провул. Радгоспний – провул. Фермерський

Тупик Радгоспний – тупик Фермерський

Вул. Ревенка – вул. Юрія Кондратюка (8 з 16 «за») (українського радянського вченого-винахідника Олександра Шаргея, одного із першопрохідців у створенні  ракетної техніки і теоріях ракетних польотів. Автор «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць шатли «Аполлон»)

Тупик Ревенка – тупик Спокійний

Вул. Фрунзе – вул. Пилипа Орлика (державного діяча війська Запорозького, найближчого соратника Івана Мазепи, одного з упорядників «Договорів і постанов», конституційного акту, який іноді називають «першою в світі Конституцією»)

Провул. Фрунзе – провул. Пилипа Орлика

Тупик Фрунзе – тупик Пилипа Орлика

Вул. Ленінградська – вул. Ліщинова

Вул. Піонерська – вул. Олеся Гончара (українського письменника, публіциста, громадського діяча, першого лауреата Шевченківської премії, одного із фундаторів Українського фонду культури, голови Спілки письменників України)

Вул. 40-річчя Жовтня – вул. лікаря Овксентія Богаєвського (народився на Полтавщині, працював у Кременчуці. Овксентій - український хірург, науковець, громадський діяч, що здійснив структурну перебудову Кременчуцької міської лікарні, придбав досконале закордонне обладнання до операційної, перев’язної та інших приміщень. «Впроваджуються нововведення щодо виконання самих операцій, запобігання гнійних ускладнень, знеболювання. Кременчуцька міська лікарня у 1883 році мала 8 корів, свій сад, город. Уся продукція йшла до столу хворих. Більш того, через великий наплив до лікарні людей із статками, обладнали в одному з приміщень пансіонат для заможних громадян першого та другого класу. Вони перебували в кращих побутових умовах, діставали калорійніше харчування. Для подружніх пар будувалось житло, працівники мали низку пільг, одержували надбавки до зарплати. Безкоштовно видавалися лікарняні сукні, халати. Було відкрито бібліотеку з книжками та періодикою тощо. Ця провінційна лікарня стала відомою. Сюди в повному складі приїздять делегати київського з'їзду лікарів, учасники Пироговського з'їзду. Постійні гості Кременчука — визначні діячі медицини як Росії, так і зарубіжжя. Вони хотіли не лише побачити лікаря та оновлену завдяки його старанням лікарню, а й вивчити багатий передовий на той час досвід, здобутий у лікувально-профілактичній роботі, організації хірургічної справи, а особливо у здійсненні операцій на оці, що висунуло Кременчук на роль провідного офтальмологічного центру. О. Богаєвський організував в Кременчуці при лікарні 4-річну жіночу фельдшерську школу на 160 осіб, яка готувала так званих повитух та фельдшериць для всієї губернії. У 1911 році Київський університет присвоїв Богаєвському науковий ступінь доктора медицини без захисту дисертації. У 1913 році Богаєвський залишив роботу і у 65-річному віці стає консультантом своєї та єврейської міської лікарні. Працював до самої смерті, 5 грудня 1930 року».)

Вул. 60-річчя Жовтня – проспект Свободи

Вул. Ворошилова – вул. Миколи Міхновського (українського політичного і громадського діяча, адвоката, публіциста, першого ідеолога українського націоналізму, прихильник ідеї державної незалежності України )

Вул. 60 років СССР – вул. Героїв Крут ? (7 із 16 «за», але жителі вул. Московської звернулися з проханням їх вул. назвати вул. Героїв Крут) (Герої бою, що відбувся на станції Крути, під селищем Крути у 1918 році між 4-тисячним підрозділом Червоної Гвардії під проводом есера Муравйова та загоном київських курсантів і козаків «Вільного козацтва» складом близько 400 осіб. В бою під Крутами оборонці української державності отримали перемогу. Наступ ворога був зупинений і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Це дало змогу українській державі укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили головаЦР Михайло Грушевський назвав загиблих, героями, а поет Павло Тичина присвятив їх героїчному вчинкові вірш «Пам’яті тридцяти»)

Вул. Бутиріна – вул. Івана Мазепи (українського державного, політичного і військового діяча та  мецената, що розвивав науку, культуру, освіту і мистецтво )

Вул. Воровського – вул. Театральна (8 з 16 «за»)

Вул. Жовтнева – вул. Музейна

Вул. Кірова – вул. Лебедина

Проїзд Кірова – проїзд Лебединий

Вул. Радянська – вул. Дмитра Тьомкіна ( відомого музиканта, що народився у Кременчуці, та став одним із провідних композиторів Голівуду, працював у жанрі кіномузики. Чотириразовий лауреат премії «Оскар»)

Вул. Свердлова –  вул. Павлівська (або Героїв АТО  - але можливо таку назву матиме вулиця мікрорайону, в якому житимуть військові АТО)

Вул. Цюрупи – вул. Сімейна

Вул. Червонопрапорна – вул. Гійома Боплана (інженера і військового картографа французького походження, що перебуваючи на польській службі, знаходився на території України. Боплан складав детальну мапу України і був фортифікатором, накреслив план побудови Кременчуцької фортеці)

Провул. Червонопрапорний – провул. Гійома Боплана

Парк Комсомольський – парк Студентський

Провул. Бабушкіна – провул.  Кузьми Дерев’янка (українського радянського військового діяча, Героя України, геренала-лейтенанта, який 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японії)

Вул. Дзержинського – вул. Василя Стуса (українського поета, перекладача, прозаїка, правозахисника, літературознавця та представника руху «шістдесятників». Через власні переконання зі збереження і розвитку української культури Стус був репресований, його твори були заборонені, а сам він засланий до Росії, де й помер в камері табору в Пермській області)

Провул. Дзержинського – провул. Василя Стуса

Вул. Крупської – вул. Соломії Крушельницької (української оперної співачки, що за життя була визнана найвидатнішою співачкою світу. Серед її численних нагород та відзнак, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін. Успіхи Крушельницької на оперних сценах світу були успіхами і визнанням української музики й мистецтва)

Провул. Крупської – провул. Єлисаветинський (історична назва)

Вул. Лазо – вул. Михайлівський

Провул. Лазо – провул. Михайлівський

Вул. Рози Люксембург – вул. Володимира Івасюка (українського композитора і поета, одного із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, серед яких «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» та автор 53 музичних творів. У травні 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом, офіційна версія – самогубство, але в неї ніхто не вірив. За неофіційною інформацією – Івасюка вбили КДБісти на замовлення вищого керівництва СРСР. Похорон Володимира Івасюка перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади)

Провул. Рози Люксембург – провул. Літописний

Провул. Фурманова – провул. Винахідників Бикових (Д. Биков-Поздняков уславлює своє ім'я винаходами машин і пристроїв для підйому суден, пропозиціями в галузі суднобудування тощо. С. Романовський стає одним із перших винахідників підводного човна та водолазного спорядження.)

Вул. Червонофлотська – вул. Володимира Вернадського (українського філософа, природознавця, мислителя, засновника біохімії, геохімії та радіогеології, космізму, який зробив величезний внесок в науку України і світу)

Провул. Червонофлотський – Володимира Вернадського

Iтупик Червонофлотський - Iтупик Володимира Вернадського

II тупик Червонофлотський - II тупик Володимира Вернадського

Вул. Орджонікідзе – вул. Володимира Винниченка (українського громадського і політичного діяча, літератора, художника, революціонера, автора майже всіх декларацій та законодавчих актів УНР)

Тупик Орджонікідзе – тупик Володимира Винниченка

Вул. Баумана – вул. Бориса Чичибабіна (українського російськомовного письменника, родом з Кременчука Бориса Полушина, який більшість часу прожив у Харкові, став кульовим поетом, яким зачитувалися, якого слухали і цитували. Був на дав роки заарештований за «антирадянську агітацію», яку «побачили» у його віршах, а потім на 5 років висланий у табір в Кіровській області)

Тупик Баумана – тупик Бориса Чичибабіна

Проїзд Петровського – проїзд Петрівський

Тупик Петровського – тупик Петрівський

Провул. Петровського – провул. Петрівський

Вул. Петровського – вул. Петрівський

Нагадаємо, в Кременчуці демонтують радянську символіку.