День Української мови і писемності: все, що ви не знали про українську мову

День Української мови і писемності: все, що ви не знали про українську мову.

Ось уже майже 19 років в Україні щорічно відзначається унікальне свято – День української мови і писемності. Вже традиційно 9 листопада в країні стартує безліч різноманітних заходів і проектів, покликаних підтримати українську мову - творчі вечори, мовні конкурси, радіодиктант національної єдності, флешмоби та багато іншого.

Довідка:

1997 року Президент України Леонід Кучма підписав наказ про встановлення свята “День української мови і писемності”, яке відзначатиметься 9 листопада, в день вшанування Нестора Літописця - послідовника творців слов'янської абетки Кирила і Мефодія, завдяки якому заснувалася українська писемність.

15 цікавих фактів про українську мову

1. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.

2. Українська входить до трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.

3. Українська мова, за різними даними, займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

4. Український алфавіт являє собою один з варіантів кирилиці, число букв в ньому дорівнює 33. Порівняно з російською мовою, в українському немає великої кількості церковнослов’янських слів. З точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%) і польська (70%) мови, і лише потім - російська (62%).

5. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

6. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня (черниця) Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

7. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

8. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

9. Найбільша кількість псевдонімів була у поета Олексндра Кониського – 141, у І.Франка – 99, письменник Осип Маковей користувався 56 псевдонімами.

10. Найбільшу кількість синонімів має слово «бити». Згідно з «Коротким словником синонімів української мови» їх нараховується 45.

11. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

12. Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів «дихлордифенілтрихлорметилметан». В ній міститься тридцять літер.

13. Найдовша абревіатура в українській мові – ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев’яти літер.

14. Кілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: «ротатор» і «тартрат». А до найдовших фраз паліндромів належать «Я несу гусеня» та «Аргентина манить негра». В останньому випадку не враховується буква «ь». Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.

15. Дослідники доводять, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньоіндійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

День Української мови і писемності: все, що ви не знали про українську мову, фото-1

Як у Кременчуці святкували День української мови і писемності

У Кременчуці теж відзначили День української мови і писемності – напередодні свята, 5 листопада Арт-група «Творчий Кременчук» запросила усіх бажаючих почитати і послухати у кав’ярні “Кекс” українську поезію.

Читці попередньо зареєструвалися і принесли із собою вірші обраних письменників та зачитали їх присутнім, а ведучі – Олеся Міфтахова і Тетяна Гусар підготували для глядачів цікави факти з життя літераторів і показали присутнім їх портрети.

Того вечора кременчужани почули вірші сучасних поетів, таких, як Сергій Жадан, Катя Бабкіна, Дмитро Лазуткін, Юрій Андрухович, Наталя Баклай.

Насолодилися творчістю Володимира Сосюри та Василя Стуса, почули вірші поетів-шістдесятників – Ліни Костенко та Дмитра Павличка, послухали твори неймовірних класиків – Богдана-Ігоря Антонича, Івана Франка та Тараса Шевченка.

А ще на заході виступив кременчуцький музикант Ігор Ставринов, який зіграв для гостей пісень гурту “Скрябін”, “ОЕ” та інших.

А насолодитися українською поезією можна, переглянувши подані нижче відео.