За роки незалежності більше 60% природних нерестовищ України зникли. Основними причинами цього є:
1) неконтрольована забудова берегової лінії (де раніше були затоки, острови, заплавні луки, природні нерестовища, сьогодні залиті залізобетоном приватні береги;
2)понад два десятиліття не проводяться меліоративні роботи по розчищенню природних нерестовищ, окрім того, вже ніхто не пам’ятає, коли проріджували від зайвої водної рослинності нерестовища. В результаті – вони заростають, міліють, поступово перетворюючись у сушу.
Одна з основних бід сучасного нересту риби - це, поза всяким сумнівом, перепади рівня води у водосховищах. При скиданні води ікра стає без води, висихає і гине. При піднятті рівня води, під товщею води ікра не прогрівається, чорніє і гине. Енергетики гідроелектростанцій на наші річки дивляться, як на технічний тазик наповнений водою для отримання енергії. Вони не замислюються, що річки - це живий організм.
У річці стало мало риби... - нарікають рибалки. «А звідки їй узятися? Якщо вода у водосховищах нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва через скидання в них побутових і виробничих стоків... та ще й традиційні місця для нересту зникають, - каже голова Асоціації рибалок УкраїниОлександр Чистяков. - Сьогодні як ніколи риба потребує нашої допомоги, тому установку штучних нерестових гнізд важко переоцінити – вони гостро необхідні рибі і нашим водоймам. Через свою універсальну конструкцію вони незалежать від перепадів рівня води, а ікра, відкладена на них, добре прогрівається і висвітлюється, бо знаходиться постійно на одному рівні. У природних умовах з такими ідеальними умовами природних нерестовищ залишилося не більше 4%».
Розуміючи, що риба просто не зможе повноцінно віднереститися в сучасних реаліях, з кожним роком промисловики, рибальська і природоохоронна громадськість встановлюють все більше штучних нерестових гнізд. Ці роботи узгоджуються з іхтіологічними відділами Управлінь рибоохорони.