Кременчужани досить добре пам’ятають про те, як рясно цвів у цьому році Дніпро у Кременчуці.
Цей сморід був таким сильним, що не давав змоги дихати. Усі українці, хто жив на березі річки були занепокоєні таким розвитком подій.
У Кременчуці депутати навіть збиралися звернутися до Уряду та збирали науковців міста, щоб ті пояснила що й до чого.
Проблема була у синьо-зелених водоростях . А вони ростуть у річках, де є застій води, для Дніпра це водосховища.
Але насамперед цвітіння викликає через великий вміст фосфору в ній.
А річ у тім, що ці водорості дуже сильно полюбляють фосфор. Додати їм високої температури води, низьку проточність та низький рівень води – рай для рослин забезпечений.
Але наразі на березі стоять безліч як великих металургійних заводів так і малих комунальних та приватних підприємст і у кожного по зливній трубі.
Так голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков наголошує, що у водах Дніпра можна зустріти всю таблицю Менделєєва .
Таке середовище погано, як для риби, так для вживання людиною. Більше того у час цвітіння повітря біля річки стає отруйним.
На березі Дніпра тільки по Києву більше ніж 2700 автомийок, незаконно вливають у спільний злив використану воду. Також великі підприємства постійно зливають непотріб, тож все це споживають українці. Як відомо, у Кременчуці джерелом центрального водопостачання є Дніпро.
На жаль, очисні споруди, не здатні очистити воду до належного стану.
В Україні Дозволені фосфатні пральні засоби. Але очисні споруди можуть подолати 30%. А це тонни на рік для великого міста . Якби Дніпро не мав би водосховища, то страждав би менше, але навантаження лягало б на Чорне море, - розповіла експерт проекту Європейського Союзу "Водна ініціатива" Олена Марушевська.
А фосфати в організмі людини викликають онкологічні захворювання. А надлишок фосфору викликає проблеми із серцем та нирок.
Також у воді присутні фталати , які використовують при виробництві гуми та пластику, парфумів .
Фталати вражають печінку, нирки, органи дихання і впливають на гормональний фон.
"В Європейському Союзі наявність фталатів моніториться, а в Україні аналіз буде робитися лише з 2019 . Але вже зараз у Дніпрі зафіксовано перевищення в 1,6 раза, - розповідають експерти. Більш того, він є у рибі, яку ми споживаємо.
Щоб подолати ці обставини треба попрацювати. А мова про відповідальність, як самих українців, так і законодавців.
Люди повинні припинити використання фосфатних мийних засобів.
Доречі, напис "еко", не гарантує безпечність для навколишнього середовища. У складі можуть бути такі добавки, як: солі натрію, лимонна кислота, цеоліти і трилон Б, втім із фосфатами та фосфонатами купувати мийні засоби не варто.
Окрім того, у країнах ЄС заборонили фосфоровмісні мийні засоби, або ж частково обмежили. Згідно з Додатком 30 в асоціації з Євросоюзом Україна має з 2019 до 2024 року промоніторити стан усіх водних ресурсів і скласти програму заходів для їх відновлення.
"Нещодавно 19 вересня Кабмін прийняв нову систему моніторингу водних ресурсів. І, коли вже ми будемо знати, скажемо так: "діагноз" наших річок, то тоді застосовуватиметься відповідні заходи як для потенційно хворих річок, так і для здорових водних ресурсів", – розповіла Марушевська.