Міністр Милованов відповів на міфи нового закону «ПРО ПІДВИЩЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ»

1) особі регулярно виплачується винагорода у грошовій або натуральній формі за роботу, виконувану (послуги, надані) в інтересах іншої особи;

2) особисте виконання особою роботи (надання послуг) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженої нею особи;

3) робота виконується (послуги надаються) на визначеному особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою, робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;

4) особа виконує роботи (надає послуги) аналогічні за змістом та характером роботі, що виконується штатними працівниками роботодавця;

5) організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою;

6) тривалість робочого часу та часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконуються роботи (надаються послуги), або уповноваженою нею особою."

"В новому законопроекті про працю, чітко визначаються умови для розірвання трудового договору.

Стаття 33. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
1. Працівник має право в будь-який час з власної ініціативи розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку не менше ніж за два тижні.
Трудовим та/або колективним договором може бути передбачено перелік поважних причин, відповідно до яких працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, про який він просить.
Трудовим договором, укладеним з керівником юридичної особи, його заступником, головою, членами наглядової ради та/або виконавчого органу, керівником представництва іноземної юридичної особи може бути передбачено інший строк попередження працівником роботодавця.
2. Відмова роботодавця укласти додаткову угоду про розірвання трудового договору на підставі, зазначеній у цій статті, є грубим порушенням трудового законодавства.
3. Забороняється шляхом застосування мобінгу (цькування), насильства, погроз, введення в оману або в інший спосіб примушувати працівника до розірвання трудового договору з його ініціативи проти його волі.

Стаття 34. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника у зв’язку з порушенням роботодавцем умов трудового договору.
1. Працівник має право з власної ініціативи розірвати у строк, про який він просить, трудовий договір у зв’язку з порушенням роботодавцем умов трудового договору.
2. Для припинення трудового договору за цією підставою працівник зобов’язаний навести фактичні дані, що стосуються порушення роботодавцем умов трудового договору.
3. У разі відмови роботодавця підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається працівником в односторонньому порядку шляхом надсилання роботодавцю в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення заяви про розірвання трудового договору у зв’язку з порушенням роботодавцем його умов з наведенням фактичних даних, що стосуються порушення роботодавцем умов трудового договору.
4. У разі розірвання трудового договору з підстав, визначених цією статтею, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові компенсацію у розмірі визначеному трудовим договором, але не менше 50 середньоденних заробітних плат.
5. Спори, пов’язані з відсутністю згоди роботодавця на розірвання трудового договору за цією підставою, та/або відмовою виплачувати компенсацію, передбачену частиною третьою цієї статті, вирішуються в порядку встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів.

Стаття 35. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
1. Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником.
2. Про рішення розірвати трудовий договір з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку повідомити працівника у строк:
1) не менше ніж 15 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців.
2) не менше ніж 30 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;
3) не менше ніж за 60 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад п’ять років;
4) не менше ніж за 90 днів – якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.
3. За домовленістю сторін строки попередження, зазначені у частині другій цієї статті можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.
4. Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією у суму розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.
Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом Міністрів України.
5. У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору.
6. Спори, пов’язані з відсутністю згоди працівника на розірвання трудового договору за цією підставою, вирішуються в порядку встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів."

"Чи має право роботодавець звільняти працівників з власної ініціативи?

Вчора я виклав кілька статей нового законопроекту про працю. Найбільш жваву дискусію викликало питання за яких умов має право звільнити робітника керівництво компанії.

В законопроекті написано, що це можна зробити просто за бажанням керівництва. Але тоді керівництво має заплатити два місяця або більше зарплати. (Звичайно є винятки - наприклад представників профспілок не можна так звільнити, тощо).

Противники такого звільнення кажуть що потрібно захищати робітника. Ті хто підтримують, кажуть що є багато прикладів коли людина просто «врєдіт», і її потрібно звільнити якнайшвидше. Наприклад, вона краде гроші і каже що це не вона. Поки це пройде в судах, пів компанії вкрадуть. Тут краще звільнити людину та заплатити їй штраф в вигляді кілька місяців зарплати. До речі, по факту так і відбувається. Людину попереджують про звільнення за два місяця і просять не ходити на роботу. Вона і сама цьому рада. Але зарплату платять поступово і інколи навіть затримують, в не виплачують моментально."

"Стаття 36. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у зв’язку з порушенням працівником умов трудового договору

1. Трудовий договір може бути розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку з порушенням працівником умов трудового договору понад два рази протягом 180 календарних днів. Перелік умов трудового договору, порушення яких є підставою для його припинення відповідно до цієї статті, визначається у трудовому договорі.
2. Роботодавець зобов’язаний навести фактичні дані, що підтверджують порушення працівником умов трудового договору.
3. У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору у зв’язку з порушенням працівником його умов з наведенням фактичних даних, що стосуються порушення працівником умов трудового договору.
4. Спори, пов’язані з відсутністю згоди працівника на розірвання трудового договору за цією підставою, вирішуються в порядку встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів.
5. Невідповідність працівника займаній посаді, виконуваній роботі не вважається порушенням працівником умов трудового договору."

Новий законопроект про працю ще опрацьовується. Він буде найближчими днями опублікований на сайті Мінекономіки.

Що буде і чого не буде в цьому законопроекті?

МІФИ НОВОГО ЗАКОНУ «ПРО ПІДВИЩЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ»

НЕПРАВДА: Будуть звільняти вагітних жінок, інвалідів, пенсіонерів і т.д.

ПРАВДА: Новий закон навпаки дозволяє вагітним працювати з дому та за гнучким графіком. Фактично - працювати дистанційно і мати соціальні та інші гарантії працівника. Це новий підхід законодавства – врегульовувати баланс між материнством і кар’єрою. Те саме стосується пенсіонерів та інвалідів, для яких є пропозиції на ринку, але застаріле законодавство не дозволяє встановити гнучкі умови роботи.

НЕПРАВДА: Новий закон скасовує безстрокове працевлаштування, отже не буде певності “в завтрашньому дні”

ПРАВДА: Безстрокові договори будуть. Як і договори на певний строк. Отже - це свобода вибору за домовленістю між роботодавцем і працівником. Зате тепер працівник зможе зафіксувати штраф чи компенсацію в разі порушення домовленостей з боку роботодавця. Або розмір матеріальної та моральної шкоди. Усе це - письмово і окремо для кожного працівника.

НЕПРАВДА: Новий закон дозволяє звільняти робітників без пояснення причин

ПРАВДА: Роботодавці, насправді, на ділі давно знайшли лазівки для незаконного звільнення працівників. Маніпуляції з реорганізацією, фіктивні скорочення уже нікого не дивують - це тільки ширма для незаконних звільнень та тиску на працівників. За новим законодавством в разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця той повинен виплатити грошову компенсацію, розмір якої залежить від строку попередньої співпраці з працівником. А ще - працівник зможе звільнятися за власним бажанням без обов'язкового відпрацювання двох тижнів.

НЕПРАВДА: Новий закон встановлює примусову роботу понад норму

ПРАВДА: Новий закон зберігає звичну тривалість робочого тижня у 40 годин. Але дозволяє домовлятися про гнучкий графік роботи. Наприклад, що частину робочого дня працівник працює віддалено, іншу частину – в офісі. Тривалість дня визначають взаємні домовленості, а час відпочинку між робочими змінами повинен бути не менше 12 годин. Для тих же, хто хоче працювати менше 40 годин на тиждень, буде можливість домовитися про оплату пропорційно. Як і про решту умов роботи.

НЕПРАВДА: Для всіх категорій працівників встановлюють термін випробування. Це несправедливо

ПРАВДА: Частина так званих пільг для певних категорій працівників, серед них і відсутність випробувального строку, робить їх небажаними для роботодавців і часто не дає працевлаштуватися офіційно. Новий закон позбавляється від застарілих дискримінаційних норм, а випробувальний термін і для працівника стане можливістю придивитися до майбутньої роботи, колективу, керівництва. Адже не лише роботодавець обирає працівника, але й працівник роботодавця також.

НЕПРАВДА: Новий закон скасовує усі пільги для окремих категорій

ПРАВДА: Пільги залишаються. Для бійців АТО/ООС, вагітних жінок, мам/тат у декреті (до 3 років), осіб із інвалідністю та неповнолітніх. За мобілізованими до Збройних сил бійцями зберігається робоче місце та виплати на час служби. І якщо зараз пільговики виглядають тягарем в очах роботодавців і їх просто намагаються не брати, то новий закон зважено підходить до встановлення переваг. За новим законом кожен з пільговиків зможе влаштуватися на роботу, якщо матиме таке бажання.

НЕПРАВДА: Новий закон знищує профспілки

ПРАВДА: Профспілки зберігаються і будуть працювати. Вони навіть отримають ширші можливості домовлятися з роботодавцями та працівниками. Але робота профспілок має стати ефективнішою, ніж щорічна роздача подарунків до Нового року, видача обмеженої кількості путівок “для обраних” чи організація страйків “під запис явки усіх”. За новим законом профспілки стануть ефективним інструментом посередництва між роботодавцями та працівниками там, де це є виправданим та необхідним. Тому робота профспілок буде регулюватися окремим законом, який також невдовзі буде розроблений.

НЕПРАВДА: Новий закон дозволяє викликати людину на роботу лише час від часу за копійчану платню

ПРАВДА: Новий закон вводить поняття нефіксованого робочого часу. Тобто легальнізує найм персоналу, чиї послуги потрібні нерегулярно. Наприклад, вантажників, майстрів з ремонту обладнання, додатковий персонал під час “завалу”, які зараз працюють повністю неофіційно і без гарантій. “Халтурка” перестане нею бути, бо працівник зможе поєднувати роботу на кількох підприємствах і обирати собі більш вигідні умови праці. А за найкращих працівників роботодавці “заманюватимуть” кращими умовами і вищою оплатою.

НЕПРАВДА: Новий закон дозволяє використовувати працю неповнолітніх

ПРАВДА: Новий закон вводить поняття учнівських, строкових та інших гнучких форм трудових договорів. Нарешті буде вирішена проблема “щоб влаштуватися на роботу треба досвід, а де його взяти, якщо без досвіду ніхто не бере”. Учні та студенти отримають легальну можливість знайти роботу і отримати підтвердження про це. Навіть, якщо навчаються на денній формі.

НЕПРАВДА: Повністю скасовуються трудові книжки, через що українці втратять страховий стаж.

ПРАВДА: Трудові книжки не скасовуються. вони переводяться в цифрову форму. Йдеться лише про те, що пред’являти “трудову” за місцем роботи більше не буде потреби. Інформація про трудовий стаж українців ще з 2000 року зберігається в електронних реєстрах. Саме з цих баз майже 20 років поспіль беруть дані для розрахунків пенсій та інших соціальних виплат. Працівники, які надалі хочуть користуватися трудовими книжками, зможуть це робити. Але для тих, хто хоче вести тільки електронний формат з'явиться така можливість.