7 квітня християни східного обряду відзначатимуть Благовіщення.
Тобто день, коли Діві Марії сповістили радісну звістку про сина.
У Київській Русі свято Благовіщення вкорінилося з Х століття. До цього робили поклоніння богині землі та сімейного вогнища Мокоші-Оранті.
Поле орали із замовляннями й клали на рілля жертви: хліб (пироги), суміш зерна, виливали вино.
Потім сіяли ярі культури й годували хлібом худобу. Крихти розсипали по полю.
В століття після приходу християнства були служби протягом ночі як на Великдень й проводили «чин хлібозаломлення».
Потім хліби роздавали усім присутнім. У свято збиралися та годували жебраків та убогих за кошти церковних громад. Також після свята першими поля обробляли в господарствах вдів, сиріт. Робили це всім селом як добру справу.
Існує чимало традицій пов'язаних зі святом. Раніше вдома випікали проскури та готували обрядову сіль. Ці продукти мали силу, як і освячена вода.
Є приказка, що на Благовіщення навіть птаха гнізда не в'є, а дівка косу не плете. Вважалося, що цього дня навіть не можна розчісувати волосся, бо долю заплутаєш.
Раніше на Благовіщення дівчата біля церкви танцювали перший весняний хоровід - "кривий танець". А ще дівчата вмивалися водою з первоцвітами.
Дозволялося їсти рибні страви та пити вино.
Наші предки не сіяли городи до Благовіщення, а насіння освячували в церквах. У свято не працювали в домі й на полі.
Не можна сваритися, сперечатися, лихословити, обманювати, сердитися. А ще не слід позичати, давати в борг.