Верховна Рада ухвалила підготовлений Мін'юстом проєкт закону №3504 "Про медіацію". Закон прийнято.
Документ на законодавчому рівні закріплює можливість проведення процедури медіації – добровільного позасудового врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів між його сторонами за допомогою медіатора.
Першопричиною розвитку медіації в багатьох країнах світу була перевантаженість судової системи.
Ця проблема актуальна і в Україні: наші суди потерпають від надмірної кількості справ і "системного" намагання їх "несистемно" реформувати.
Через перевантаженість судів перше засідання може відбутися через пів року після подання заяви. Крім того, карантинні обмеження містили значну кількість конфліктів, які вилилися в низку нових судових позовів.
Новий законопроєкт передбачає, що процедура медіації застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (між бізнесами та фізособами), які виникають з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення сторін.
Медіація може бути застосована для вирішення будь-якого спору, навіть тоді, коли справа щодо розв'язання спору вже перебуває в суді.
Медіація змінює роль адвокатів з представників у змагальному процесі на юридичних консультантів і посередників у процесі медіації. Відповідно, кваліфікована юридична допомога тут теж буде незамінна. Медіація допомагає знайти спільну мову та взаємовигідне рішення всім зацікавленим сторонам.
У разі успішного проведення медіації в спорі, який є предметом розгляду суду, відповідній стороні судового провадження суд поверне 60% сплаченого судового збору. Крім економії коштів, медіація допомагає економити час.
Медіація може бути організована протягом кількох тижнів і завершена протягом одного-двох днів, тому вона пов'язана з меншими витратами, ніж судовий розгляд або арбітраж. Розв'язання конфлікту шляхом медіації усуває причини спору, що дозволяє ефективніше використовувати ресурси компанії.
У медіації для бізнесу немає ризику і невизначеності. Тут діють принципи добровільної участі сторін та самостійного керування процесом. Сторони організовують його на свій розсуд і можуть припинити в будь-який час.
Медіація – це конфіденційний процес: те, що обговорювалося чи узгоджувалося в приватному порядку, не може бути передано третій стороні без згоди сторін.
Якщо медіація не приводить до угоди, сторони можуть перейти до арбітражу або судового розгляду. Однак те, що відбувалося в процесі медіації, залишається конфіденційним і не буде використане в арбітражі або суді.