23 березня Президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Офіс омбудсмена України дав роз'яснення, що нового у цьому законі.
Цим документом Верховна Рада України на період воєнного стану лібералізувала окремі умови трудових відносин для оперативного залучення працівників і усунення кадрового дефіциту та нестачі робочої сили.
Строк дії Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» обмежений. Закон діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану.
Відтепер роботодавці можуть укладати з працівниками термінові трудові договори. Такі договори можуть тривати як протягом всього періоду воєнного стану, так і на час заміщення іншого працівника.
Також Закон визначає можливість призупинення трудового договору, що водночас не призводить до припинення його дії чи розірвання, тому його можна буде поновити з часом. Варто зазначити, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Також для відвернення або ліквідації бойових дій, інших складних обставин передбачається можливість переведення працівника на іншу роботу без її згоди, якщо така робота не протипоказана йому за станом здоров’я. Ця робота може бути інакшою, ніж закріплено у трудовому договорі.
Працівника можуть звільнити в період його тимчасової непрацездатності або відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною).
Водночас робітник, через загрозу життю і здоров’ю, має право розірвати трудовий договір з роботодавцем без попередження його у двотижневий строк.
Законом також передбачено збільшення тривалості робочого часу на період воєнного стану до 60 годин на тиждень. Якщо працівник працював за скороченою тривалістю робочого часу, то вона збільшується до 50 годин на тиждень.
Відповідно до положень Закону, роботодавець повинен вживати усіх можливих заходів щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Водночас, може бути і затримка у виплаті заробітної плати. Строк її виплати може відтерміновуватися до моменту відновлення діяльності підприємства. Якщо роботодавець зможе довести, що невчасно виплачував зарплату через бойові дії, то його можуть звільнити від відповідальності.
Також законом дозволено відмовляти працівникам у відпустках (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною). Водночас і працівник може звернутися до роботодавця з проханням про надання йому відпустки без збереження заробітної плати.