Кременчуцьке море наступає. Громада на Полтавщині укріпила берег

Через розмивання дамби руйнується дорога, яка сполучає населені пункти в Градизькій громаді. Плити укосу деформовані, а під ними є значні вимоїни. Громада самотужки укріпила дамбу.

Про це ЗМІСТу розповів голова громади Мирослав Носа 2 травня. Укріплення дамби не є капітальним, бо рівень води надто високий.

«Якщо Кременчук топить через швидке скидання, то нас топить через набирання води в плесі водосховища. Єдине, що поки рятує низьку частину берега й існуючу дамбу, це відсутність штормових вітрів. Вода висока, гуляє аж за дамбою під горою біля населеного пункту, прямо під узбережжям, яке було укріплене років 15 тому», – каже голова Градизької громади.

На початку квітня стало відомо, що вперше за останні 30 років Кременчуцьке водосховище наповнилося повністю. За даними від 3 травня, рівень води в нижньому б’єфі греблі Кременчуцької гідроелектростанції становить 66 м, у верхньому б’єфі – 81,4 м.

На зображенні може бути: водойма та природа
Дамба до укріплення. Фото – Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області

Підняття рівня води прискорило процес руйнування Оболонської захисної дамби №4. Споруду використовують для автобусного сполучення між Шушвалівкою та Мозоліївкою. Через природні впливи дамба суттєво пошкоджена і якщо її не відремонтувати, зруйнується дорога поряд з нею.

«Загроза полягає в тому, що дамба під час будівництва розраховувалася на рівень води 81 метр. Тобто максимальна відмітка допустима водосховища. Зараз вона вища й будь-яка маленька хвиля руйнує дамбу. Каміння зсувається і є місця з промоїнами. Чим довше буде високий рівень води та вітряна й штормова погода, тим швидше зруйнуються деякі ділянки цієї захисної дамби».

Також на території громади інтенсивно руйнується прибережна захисна смуга вздовж неукріпленої лінії Мозоліївки. Вода розмиває схил зі старим цвинтарем. Мирослав Носа говорить, що востаннє цю ділянку берега водосховища довжиною 300 м укріплювали у 2020 році.

«Ризики є для екосистеми й води, для її якості, бо це досить старі поховання, це цвинтар, якого не видно згори, а тільки зі схилу, який валиться. Наша громада не бере воду з водосховища, а зі свердловин. Для нас ризик у питній воді мінімальний. Більше для тих, хто йде по каскаду».

Новини компаній
11:00, 21 листопада