Далеко не всі автомобілі виходять на ринок із заводським захистом картера: чимало виробників ставлять пластмасу, а деякі і зовсім не передбачають такого елемента. Так чи потрібен цей лист заліза взагалі? Що це - додаткова опція, на якій заробляють дилери чи життєво необхідна на наших дорогах штука, здатна захистити найдорожчий вузол автомобіля - двигун?
Насамперед варто розібратися з тим, що ми зібралися захищати. Картер - частина силового агрегату, необхідна для опори робочих вузлів. Наділений захисною функцією, а також застосовується для розміщення запасу мастильних матеріалів. Саме нижня частина картера - піддон - використовується як резервуар для моторного масла. На легковому автомобілі він часто є найближчою до асфальту деталлю - по ньому міряють дорожній просвіт. Його-то, піддон картера, нам і пропонують захистити листом металу або пластику.
Навіщо потрібен захист двигуна автомобіля? Будь-який сильний удар об асфальт або міцний пень, камінь або арматурину може пошкодити піддон: масло витече, мотор, попрацювавши на суху, заклинить. А його ремонт обійдеться в рази дорожче, ніж шматок листової сталі, який у разі потреби прийме на себе всі негаразди російської дороги. То що, прикручуємо? Не так швидко!
Метал чи пластик
Ключових аргументів "проти" зазвичай наводять два. По-перше, вага. Залізка важка, а інженери, які спроектували дану модель авто, навряд чи розраховували, що власник додасть кілограмів до і так дуже важкого передка автомобіля - адже там знаходиться двигун, а ззаду - тільки бензобак і запаска! Є шанс порушити крихкий баланс. По-друге, пригвинчуючи під днище додатковий товстий лист металу, варто пам'ятати, що ви своїми ж руками порушуєте алгоритми охолодження мотора. Залізка-то гріється!
Для повного комплекту варто навести і третій аргумент: у великих містах, де дорожнє будівництво вже давно налагодили, варто зберегти оригінальний пластиковий захист картера, який стоїть на безлічі автомобілів іноземних брендів. З тієї простої причини, що навантаження і ризики, які випадуть на його душу в межах міста, не вимагають заміни пластику на метал. Сталевий "лист", що прикриває м'яке "пузо" мотора, легковому автомобілю на вулицях просто не потрібен. Інша справа - позашляховик.
У місті та на просілку
А ось якщо ви пригледіли кросовер і тим більше позашляховик - тут без захисту картера не обійтися. Один незграбний рух у колії може коштувати вам не тільки втраченого часу, а й пристойних витрат за маршрутом "евакуатор-сервіс-кредитне відділення банку". І таких шансів на бездоріжжі в сотні разів більше, ніж на асфальті. Але перш, ніж прикрутити лист металу, який прикриє не тільки двигун, а й бажано коробку передач (у неї ж теж є картер), варто запам'ятати кілька правил.
- Правило перше: прикрутив і забув - не працює. Захист картера, як і будь-який інший захист нижньої частини автомобіля, вимагає від власника особливої уваги, причому в будь-яку пору року. Влітку після кожної поїздки "в пампаси" потрібно ретельно промити від бруду і трави, що забилася, кожен куточок - не злічити кількість машин, які повністю згоріли від такої безпечності своїх господарів. Взимку ж туди набивається сніг, замерзає, і починається чехарда: дивна робота двигуна, ривки "автомата", важке перемикання передач на "механіці".
- Друге правило стосується обов'язково заміни масла: захист треба знімати. Інакше є шанс підкапливати частину злитого відпрацьовування, яка з роками перетвориться на гудрон і призведе до регулярного перегріву мотора. Ціна питання не порадує нікого.
- І, нарешті, третє: уважно і пунктуально перевіряйте кріплення захисту картера за кожної можливості. Якщо гвинти ослабнуть, відкрутяться, і захист впаде на швидкості понад 40 км/год - трапиться велика біда. Машину може підкинути і навіть перевернути! Розбовтані кріплення захисту стають причиною пробитого картера куди частіше, ніж ями і каміння.
Підсумуємо
Захист картера може врятувати двигун, але потребує постійної уваги. Якщо автомобіль не покидає межі міста, то заводського пластику буде достатньо. Але якщо вже заплановані пікніки на березі, рясні дачні покатушки і поїздки в ліс - то захист на двигун і трансмісію краще все-таки придбати. Але після виїзду в "цілющі грязі" самостійно все промити. Адже ніхто краще, ніж сам власник, з таким завданням не впорається. Та й провину за обтяжуючі обставини потім перекладати не треба буде.