Сьогодні Зима заморозити Весну хоче

15 лютого відбувається Стрітення Зими з Весною.

У дохристиянські часи вважали, що цього дня зима весну зустрічає, заморозити її хоче, проте сама від свого хотіння тільки потіє.

У цей день співалися язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо, а також відбувалися ворожіння: «Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу».

Період від Стрітення до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства.

Із прийняттям християнства почали освячувати свічки, що називалися громничними, бо їх ставили перед образами під час грози, щоб захистити людей і худобу від блискавки. Ці свічки освячували у церкві після освячення води, після того їх запалювали та несли до хати.

Такі свічки, що зберігалися на покуті чи впліталися у дідухи (українську різдвяну прикрасу, що символізує: пожертвування найкращого збіжжя у хліборобських культурах, урожай, добробут, багатство, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду), за повір’ям, мають виняткову силу та оберігають оселю від бурі, зливи та смерчу, ниву – від бурелому чи граду, а членів родини – від «злого ока» та хвороб.

Для того, щоб весняна повінь не пошкодила посіви, а мороз дерева не побив, прийшовши додому запалюють «громичну» свічку, від якої свято колись називалося «Громиця».

Запалювали громничну свічку: коли над оселею гуляє страшна негода; коли виникали труднощі при пологах; коли у селі пожежа чи катаклізм; коли людину схопить епілепсія; коли людина помирала, запалювали свічку, щоб спокійніше перейти їй у світ інший.

Окрім свічки, цього дня святили воду, котру збирали з бурульок і додавали до звичайної води, адже вважали, що така вода цілюща та лікує від багатьох напастей: лікує рани та внутрішні захворювання; рятує від «злого ока», відьми, вовкулака, від «пристріту»; нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом; пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону; господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовисько; окроплювали стайні та обори від відьом, щоб «не виссали з корови молока».

Із цим днем існують чимало пов’язаних народних прикмет:

Ясна та тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл;

Вітер в цей день це погана ознака;

Якщо цього дня відлига, то чекайте холодів і пізньої весни;

На Стрітення півень напився води з калюжі – жди ще стужі.