Страсна П’ятниця – день розп’яття Ісуса Христа

Сьогодні, 6 квітня, відзначається Страсна П'ятниця (Стражденна, Велика, Свята) – день розп’яття Ісуса Христа.

Для християн це найскорботніший день Страсного (Великого) тижня. Віряни цього дня згадують про: страждання та смерть Ісуса на хресті, а також зняття Його з хреста та поховання.

Розбійників, убивць, бунтівників і злочинних рабів розпинали на хресті, тому така смерть вважалася найганебнішою стратою. Адже розп’ятий відчував страшну спрагу, страждання та нестерпні болі в усіх частинах тіла.

Коли Ісуса Христа розп’яли, сталося знамення – сонце затьмарилося та настала темрява по всій землі, що тривала до самої Його смерті.

Щодо Юди Іскаріота, то він повернув гроші первосвященикам та старійшинам, після того, як Ісуса розп’яли, зрозумівши, що згрішив, зрадивши невинного, та, кинувши гроші в храмі, пішов і повісився.

Божественна літургія у ВеликуП’ятницю не правиться, а читається Євангеліє про Страсті Христові. У середині дня відправляється вечірня з чином виносу плащаниці (плати великого розміру із зображенням відбитку Ісуса Христа).

У Страсну п’ятницю нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це традиційно бувало близько 14 години. Сім’я, повернувшись додому із церкви, сідає за стіл обідати. Обід цього дня – пісний, навіть риби їсти не можна. Здебільшого їдять капусту, картоплю та огірки.

У Страсну п’ятницю не можна співати, шити, прясти, рубати дрова чи тесати що-небудь сокирою. А ось пекти паски та садити капусту можна, адже вважається, що робити це не гріх. Попри це іншу працю на землі не можна роботи, якщо щось саджати цього дня – врожаю не буде.

Ввечері у Велику п'ятницю в храмах правиться утреня Великої суботи з чином поховання плащаниці.

За матеріалами «Вікіпедії».