Геннадій Москалик про реформування кременчуцьких шкіл: "Учитель має бути помічником учня у навчанні"

Директор Департаменту освіти Кременчука Геннадій Москалик в інтерв’ю телеканалу «Кременчук» прокоментував етапи реформування загальної середньої освіти в нашому місті та пояснив що чекає на учнів та їх батьків у найближчому майбутньому.

За його словами, у цьому році в кременчуцьких школах було запроваджено нову навчальну програму, що має назву «Нова українська школа» (НУШ).

Вчителів для неї спеціально готували курсах, а школи забезпечили дидактичним обладнанням, технікою, одинарними партами-трансформерами, які планується використовувати до 11 класу.

«Реформа НУШ вимагає агентів змін. Кожен вчитель, кожен батько має бути агентом цих змін», - наголосив пан Москалик.

Втім, батьки реагують по-різному, а вчителі по-різному бачать реалізацію таких реформ.

Серед іншого основною перевагою НУШ Геннадій Москалик називає певну самостійність як школи, так і вчителів, адже вони можуть самі вирішувати яку програму обрати, який план розробити, які підручники порекомендувати учням. Педагогічна рада згідно з реформою теж отримала більше повноважень.

«Органи управління освітою перестали бути постійним наглядачем і вказувати вчителю як і що робити. Вчитель - це самостійна одиниця», - наголошує очільник Департаменту.

«Завдання вчителя не дати знання, не напхати дитину цими знаннями, а допомогти дитині вчитися. Також, навчити дітей бачити причинно-наслідкові зв’язки в подіях, розуміти що добре, а що погано. Учитель має бути фасалітатором – помічником учня у навчанні», - переконаний пан Москалик.

Таким чином, завдання шкільної програми - формування компетентностей учнів: економічних, математичних, мовних і таке інше.

Крім того, НУШ передбачає звертання до вчителя не на ім'я, по батькові, а на ім'я, наприклад, пані Олена чи пан директор.

Геннадій Москалик переконаний, що у реформованій школі мають бути «суб’єкт-суб’єктні стосунки» між учнем та вчителем, тобто відносини «на рівних», а звертання на ім'я до вчителя - це один з проявів таких відносин.

«Це і є поступові кроки в Європу і це демократично. Допоки ми в школі не побудуємо суб’єкт-суб’єктні стосунки між учителем і учнем, до того часу суспільство не стане справді демократичним», - заявив директор Департаменту освіти.

Пан Москалик також зазначив, що з 2027 року старша профільна школа буде трирічною: 10, 11 та 12 класи.

«Зараз старша школа залишається дворічною, але звертаю увагу, школа - профільна», - підкреслив він.

На сьогодні, за новим законом про середню освіту школа ділиться на три складові: початкова (1-4 класи), гімназія (5-9 класи) і ліцей (10-11 класи).

Отже, гімназії – це заклади, що навчатимуть дітей з 1 по 9 клас, а ліцеї – з 1 по 11-й, хоча у майбутньому, ліцеї будуть функціонувати як окремі юридичні особи  без початкової школи на їх базі.

Під час розподілу 10-11-х класів цього року Департамент освіти враховував територіальний принцип, наявність матеріально-технічної бази, місць для учнів та кадровий склад.

Саме через необхідність поділу класів на профілі на думку очільника Департаменту й було прийнято рішення виділити 10 ліцеїв для кременчуцьких випускників, які планують вступати до ВНЗ. Бо головним завданням ліцею є підготовка до вступу у ВНЗ.

«Ми зробимо все щоб усі учні здобували освіту, але щоб освіта була якісна і така, щоб давала результат» - наголосив пан Москалик.

Раніше ми писали про нововведення згідно з законом України "Про загальну середню освіту", який було прийнято 30 травня.

Також ми писали про профільність 10 кременчуцьких ліцеїв, до яких подаватимуть документи дев'ятикласники.