Підлітки у "чатах смерті": кременчужанам розповіли як зрозуміти що дитина у небезпеці

Перші "чати смерті" з'явилися в Німеччині в 2013 році, а потім поширилися й на територію нашої та сусідніх країн. Їх головна мета - впливати на свідомість підлітків у трансовому стані. Їх вкриті модератори на запитання навіщо ви таке робили відповідали: "Аби очистити світ від біосміття". Про це та інші залежності кременчужанам розповідала лікар-психіатр Ірина Гаврилюк.

По цей бік екрану - розчарований у житті підліток з депресивним настроєм, якого не підтримують батьки чи не любить однокласниця, а по той бік екрану - студент-медик чи психолог, який задовольняє власні хворі амбіції маніпулюючи свідомістю жертви.

Модератори не додають аби кого вони шукають по соцмережах дітей, що викладають депресивні фото, музику, пости й поступово в процесі спілкування втираються в довіру, дізнаються про її страхи, слабкі сторони. Такі фрази як "Ми круті", "Ми тобі допоможемо", "не слухай батьків, вони нічого не тямлять" і т. д. змушують дитину відкритися, розказати про свої проблеми. 

Коли пройшов період "адаптації", підлітки отримують завдання для негайного виконання. Це 50 завдань квесту щодня, які модератори дають у період з 3 до 5 години ранку, коли мозок дитини перебуває в сонному стані. Дитина виконує їх не замислюючись. Частіше за все завдання пов'язані із завданням собі болю: порізати руки тощо.

Чатів насправді неймовірна кількість, відомі лише деякі з них: "Синій кит", "Червона сова", "Момо", однак деякі з них закриваються, інші відкриваються. Іноді дітей заманюють туди розіграшами та подарунками, а ще звичайно цікавість бере верх. 

Наприклад, "Біжи або помри": зняти на відео, як гравці перебігають дорогу перед автівкою.

"Червона Сова": якомога більше не спати (краще всього 12 днів) і при цьому робити все завдання, які надсилає куратор.

"Момо": жінка з виряченими очима, великим ротом і курячими лапами несподівано з'являється в списку ваших контактів в месенджері WhatsApp. Всі спроби видалити її, як правило, не приносять користі.

Контакт з моторошною аватаркою з'являється знову і знову. Далі починає писати, що все про вас знає і ви помрете через кілька днів. Потім загрожує, відправляє файли зі сценами насильства, детальну інформацію про вас і дає вказівку до самознищення. Іноді ця жінка дзвонить, і лякає вас плачем, який переходить в істеричний сміх.

Й це лише декілька прикладів таких чатів. Крім того, якщо дитина хоче піти з гри їй починають погрожувати. А от якщо умови гри не виконують - то автоматично акаунт блокується.

Як помітити, що з дитиною щось відбувається:

- вона починає носити закритий одяг,

- погано харчується, вночі сидить онлайн,

- її поведінка змінюється,

- дитина прагне до самоти, відмовляється спілкуватися з батьками, проявляє ознаки депресії;

- проявляє підвищену агресію, стає неохайною, у неї різко падає успішність;

- каже, що вона нікому не потрібна, і ніхто не помітить, якщо він раптом зникне;

- заподіює собі фізичні каліцтва, наприклад, порізи;

- постійно хоче спати в денний час, а по ночах веде переписку з новими друзями, які її "добре розуміють".

Все це має насторожити батьків, як і надмірний спокій дитини. Психіатр каже, що перш за все з дитиною треба спілкуватися м'яко, доброзичливо, спокійно, без осуду. Слід пам'ятати, що в житті дитини є два періоди, коли вона осмислює смерть і зустрічається з почуттям страху смерті – в 6 років і в підлітковому віці. В це час вони всі дуже вразливі й бачать світ лише в чорно-білих кольорах.

Однак розмови з батьками не завжди ефективні, тому краще піти з дитиною до психолога. Також з дітьми слід говорити про смерть та суїциди відверто і відкрито. З шести років це можуть бути казки, легенди, міфи. 

Діти не знають як реагувати на ті речі з якими не стикалися. Також слід контролювати друзів.

Головне, каже пані Ірина, довіра між батьками та дитиною, любов, увага й активна участь в її житті, цікавість до всіх подій, спільний відпочинок тощо.

Адже часто батьки лише сварять дітей, а навпаки «пиляють» такий поганий неслухняний, "ти нічого не можеш", коли в дітей щось не вдається, а не підтримують. Крім того, варто розповідати дитині як і з ким можна спілкуватися в Інтернеті й що нічого чужим не можна нічого розказувати про себе.

Краще за все, наголошує психіатр, обмежувати кількість часу, що дитина проводить в мережі по формулі вік дитини помножений на два. Наприклад, 10 років * 2 = 20 хвилин. Потім перерва, а протягом дня - не більше двох годин.