Що з рибою в Міському саду: кременчуцькі депутати та чиновники не можуть дійти згоди

У Міському саду задихається риба, - пишуть містяни. Керівник Міського саду запевняє, що показники води з озера у нормі, а депутати вважають, що система аерації - то гроші на вітер.

"Було проведено відбір води з озера Міського саду для подальшого проведення аналізу в лабораторії. Результати аналізів показали, що показники життя риби в озері Міського Саду в межах норми, а от вміст кисню у воді більше норми практично в 2 рази", - написав у мережі Фейсбук Віталій Дедюрін.

Він наголосив, що ні про який мор риби, як пишуть в соцмережах, мова йти не може.

"Винятком є ​​- каламутність, але це фітопланктон, яким харчується риба, і від його кількості в водоймі розраховується кількість риби, без штучної підгодівлі" - пояснив Віталій Дедюрін.

А от на сайті прес-служби міськради 28 серпня з'явилась інформація щодо встановлення системи очистки та аерації в озері. Там писали, що вода каламутна, бо "відвідувачі парку щодня приносять від 30 до 50 буханок хліба, щоб покормити риб та качок. Багато залишків хліба залишається у водоймі і починається процес бродіння".

У свою чергу депутат міськради Олександр Кальченко вважає, що рибу треба виловлювати з озера. Він вважає, що краще зменшити кількість риби, ніж встановлювати систему аерації, адже її ефективність роботи двох таких фонтанів за 10 днів, як писав пан Дедюрін, поки ніяк не доведена.

Нагадаємо, що розчинність кисню у теплій воді менша ніж у холодній, а тому без аерації риба у мілких водоймах гине.

У літрі води кисню не більше 10 см кубічних, що в 20 разів менше, ніж у повітрі. Наприклад, для коропа норма - це 3-8 см куб. кисню на один літр води.

"При його концентрації 2 см куб. в літрі води риба поводиться неспокійно, випливає на поверхню і ковтає повітря. При концентрації 0,5 см куб. короп швидко гине від задухи", - пояснюють у Держрибагенстві. 

Від нестачі кисню риба гине, іноді масово, а таке явище називають задухою. Причини задух наступні: «цвітіння» водойм, потрапляння у водойми різних побутових відходів чи добрив. 

Щоб уникнути масової загибелі вдаються до аерації, тобто насичення води киснем. 

Аби визначити вміст кисню у воді пробу відправляють до лабораторії ветеринарної медицини чи лабораторії аналітичного контролю Держекоінспекції.