Бакалаврат не євробляха: заступник міністра освіти розповів про реформи вищої освіти

Єгор Стадний, заступник міністра освіти і науки України, у інтервю з журналістами сайту "Нова освіта" розповів основні тенденції у сфері освіти та що зміниться для студентів та викладачів.

1. Студентство: що зміниться

Наскільки державне фінансування навчання одного студента вище ціни контракту?

- Іноді контрактники платять в три рази менше, ніж держава виділяє на одного бюджетника. Ця ситуація - результат багаторічного демпінгу університетів, хоч і не всіх. Виші близько 30 років функціонували в системі "набирай якомога більше студентів, тримай їх протягом всього часу навчання, випускай - і буде тобі держфінансування". Через це створився порочне коло. Система добре працювала, коли були величезні випуски шкіл і набори студентів. Золота ера - 2005-2007 роки. Коли ж набори стали вдвічі менше, криза проявилася у всій красі.

В українців відсутня звичка витрачати гроші на освіту. У цього є об'єктивні причини: доходи у нас маленькі, левова їх частка йде на виживання. Але українці в цілому люблять купити щось недороге, а потім дивуються, що ця річ неякісна і зламалася. Мій улюблений приклад: навіть якщо в сім'ї труднощі, ми все одно можемо купити "евробляху" за $ 4 тис. Але чомусь не витрачаємо їх на чотирирічний бакалаврат свою дитину. Тим часом вклад в освіту принесе набагато більше дивідендів, ніж "евробляха", яка накриється мідним тазом через рік.

Отже, університети демпінгували, держава їх в цьому підтримувала. Низькі ціни на контракт утримували, оскільки боялися, що абітурієнти та їх батьки злякаються і поїдуть вчитися кудись ще. Є й інша правда: освітні програми в деяких вишах низької якості. Університети усвідомлюють це і просять невеликі гроші за контракт. Темна сторона медалі в тому, що в деяких університетах при дешевому контракті за хабарі на сесіях можна вирішити всі питання. Це як раз підтверджує те, що у населення гроші є, воно може заплатити. Адже якщо приплюсувати "сірі" гроші на хабарі від суми контракту, вийде нормальна вартість навчання.

Є й інший аргумент: якщо ми порахуємо, скільки зараз платять репетиторам за годину навчання і скільки - за годину навчання за контрактом, то вийде, що репетиторам люди платять в рази більше, ніж університетам. Потрібно розрубати цей гордіїв вузол.

"Серед ректорів є величезна кількість класних керівників. Якщо ми розв'яжемо їм руки, побачимо, як динамічно вони можуть розвивати свої інституції".

Чи всім студентам підвищать ціни на контракт?

- Ми встановлюємо регульовану суму контракту тільки на тих спеціальностях, де вчиться найбільше контрактників. Ми не будемо цього робити на математиці, хімії, інженерних, педагогічних спеціальностях, на більшості інших. Якщо на прикладній математиці в групі студентів з'являються п'ятеро контрактників, вони не створюють тиску на бюджет вишу, а ось на менеджменті, де контрактників в п'ять разів більше, ніж бюджетників, вони створюють відчутний тиск, виш значно дотується, це б'є по бюджету університету. Ми покінчимо з дотуванням, виведемо ціну за контракт на собівартість через два-чотири роки. А ще хочемо, щоб населення позбулося хибної думки, що освіта може бути дешевше, ніж "евробляха", і що хороша освіта дає менше прибутку, ніж стара іномарка.

Чи знизиться держфінансування вищої освіти після підвищення цін на контракт?

- Ні, ми цього не плануємо. Дотування контрактників за рахунок бюджетних грошей пропорційно знизиться, але в цілому обсяг фінансування збільшиться. Контрактників стане менше, відповідно буде більше грошей в бюджеті університету. Далі почнеться перетікання на спеціальності, де контрактників немає, тоді зникне уявлення, що математика та інженерія непопулярні, а ось менеджмент, право та філологія затребувані. У перспективі трьох-чотирьох років поведінку і ставлення батьків і дітей зміниться: батьки будуть набагато більше звертати увагу, на що вони віддають гроші, студенти стануть більш відповідальними. Також ми вважаємо, що це вдарить по хабарах в вишах. Зараз це суспільний договір, точно так, як з лікарями: у викладачів невисока зарплата, і цим виправдовують хабара на сесії.

Що стане з тими студентами, які вже вчаться? Вони теж будуть платити більше?

- Ні, регульована ціна буде діяти тільки для нових наборів. Ми не можемо змінити правила по ходу гри. У тих, хто вчиться на другому і далі курсах, ціна може підвищуватися в розмірі річної інфляції, це старе правило, зашите у них в контрактах.

Одна з найбільш обговорюваних норм закону - скасування дипломів державного зразка. Як в нових умовах гарантувати автентичність диплома?

- Це легко: діє система електронної перевірки дипломів. Кожен може зайти на сайт міністерського держпідприємства "Інфоресурс", яке веде єдину базу з питань освіти. У меню можна ввести номер диплома і в один клік отримати про нього інформацію. Можна навіть отримати виписку про те, що цей диплом справжній, з електронним цифровим підписом представника міністерства. Все це прийде вам на електронну пошту.

2. А що з кількістю вишів?

З 1 січня система державного фінансування вишів змінилася. Як саме?

- Якщо раніше держфінансування залежало від кількості студентів, то тепер ми будемо фінансувати результати, яких досягає університет. Аж до 2023-го вага такого показника, як кількість студентів, ставатиме все менше. Почнемо з того, що в 2020-му його роль у фінансуванні вишів знизиться на 10-15%, тобто обсяг коштів, виділений вишам, на 10-15% буде менше залежати від контингенту. Далі цей показник буде звужуватися.

З 2021 року одним з показників фінансування стане працевлаштування випускників. Якщо студент просачкував і не вчився, а університет був настільки недалекоглядним, що не відсіяв цю людину до випуску, виш бумерангом буде покараний, адже у такого випускника з'являться проблеми з пошуком роботи, що вимагає вищої освіти.

Очікую, що у 2022 році ми вже не побачимо під час вступної кампанії тієї гонки за студентами, коли закривалися очі на рівень їх підготовки. У 2023-2024 роках прийде розуміння, наскільки виграшніше стратегія відсівати на вході, не пускати відверто слабких. В аудиторіях будуть домінувати студенти вище середнього рівня. Не так, як зараз, коли, з одного боку, є абсолютні неуки, які не дотягують навіть до рівня 11-го класу школи, з іншого - сильні студенти, а викладач не знає, на кого орієнтуватися.

Що будете робити з оптимізацією вишів, що безконтрольно розрослися?

- Питання переважно в тому, яку оплату праці ми можемо дати людям, які працюють у вищих навчальних закладах. Наша мета - мотивовані викладачі, професори, технічний персонал. Думаю, що ми повинні йти шляхом як збільшення фінансування галузі, так і скорочення персоналу. За великим рахунком, скорочення працівників неминуче, в першу чергу адміністративного персоналу, а подекуди - і викладачів. Думаю, скорочення будуть відбуватися протягом п'яти років, мінімум на 15-20%. Решта залежить від загального обсягу фінансування.

Завдяки підвищенню зарплати ми хочемо затримати, не дати втекти з вишів найбільш конкурентоспроможним, кваліфікованим викладачам, які можуть легко знайти собі застосування в інших сферах. За планом в 2023-2024 роках повсюдно будуть діяти такі контракти і система оплати праці, які винагороджують тих, хто приносить університету результат: випускників, працевлаштованих на посадах, де потрібна вища освіта, замовлення з приватного сектора на дослідження, міжнародні гранти, участь в дослідженнях і підвищення місця вишу в міжнародних рейтингах. Зарплата на той час буде залежати багато в чому від цих показників.

Коли зарплати підвищаться?

- Це найнеприємніший момент: як би нам не хотілося, зміни будуть поступовими. Дилема в тому, що ми вже змінюємо правила гри, а нагороду за якісну роботу люди відчують, починаючи з кінця 2020 - початку 2021 року. Академічний рік вже стартував, кошти на другий зимовий семестр розподілені. Сильні виші з січня отримують підвищені бюджети, але самі викладачі в них отримають більше лише в наступному академічному році, тобто з вересня.

Як поліпшити ситуацію в слабких вишах?

- У сфері управління міністерства - 140 університетів. З них сильні - 30-40% від загальної кількості. Вони отримають більше грошей, і є ризик того, що після цього розслабляться. З такими вишами ми обговорюємо, чому вони сильні: які викладачі приносять більше грантів, партнерських проектів з бізнесом, хто забезпечує якісних випускників. Керівництво повинно виділити цих викладачів і підвищити їм зарплату з збільшеного бюджету.

Крім когорти середняків у нас є і "хвіст" - відверто слабкі виші. У них гірші, ніж у інших, результати діяльності, їм потрібні радикальні заходи. Швидше за все, в таких вишах сильні викладачі не отримують винагороди, якої заслуговують. Їм потрібно кардинально змінити метод винагороди і в той же час звільнити слабких. Тільки так вони зможуть піднятися до рівня середніх вишів, а в перспективі - до сильних. Інакше через два роки їх, швидше за все, почнуть приєднувати до інших вишів.

3. Відповідальність для всіх

За новими правилами ректорам повинні прописувати в контрактах чіткі показники діяльності, обов'язкові до виконання. Які передбачені механізми контролю, щоб вони дійсно робили це, а не оперували обіцянками?

У нас є інститут виборів ректорів, де, як і по всій країні, домінує популізм. Звичайно, ректор може запустити маховик популізму і наобіцяти що завгодно. Але це "що завгодно" буде в його контракті з чіткими часовими показниками, коли його потрібно досягти. У контракті також прописується, як вимірюється досягнення або недосягнення тієї чи іншої мети. Адже часто малюють красиві цілі і цифри, а як виміряти їх виконання, не уточнюють. Таким чином, у нас не буде розбіжностей, що ректор вимірює успіх по-своєму, а міністерство - якось інакше. Популіст, якого обрали в університеті, через два роки, не виконавши своїх обіцянок, буде звільнений. Саме тому нам важливо мати це в контракті, тому що по трудовому законодавству за невиконання умов контракту однієї із санкцій є і буде звільнення. Хочемо, щоб усі ректори чітко розуміли: йдучи на вибори, їм небажано обіцяти те, чого вони не зможуть виконати.

Я більше боюся іншого боку медалі. Є ризик, що ректори будуть йти з дуже помірними і заниженими цілями. Але думаю, що час цивілізованого діалогу, коли вони як менеджери будуть виконувати свої зобов'язання, прийде.

За новою концепцією вишам дається фінансова автономія. Але як контролювати виконання ними бюджету?

- Усередині університетів ми багато уваги акцентуємо на питаннях оплати праці. І чекаємо, що в самих спільнотах вишів на низовому рівні закладуть зерно нагляду за тим, як розподіляються кошти. Викладачі краще будь-якого контролю знають, хто з них як працює і чого варто. З міністерства йде і буде йти посил, що найкращу нагороду отримають кращі.

Фінансова звітність нікуди не зникне, просто вона з'явиться в публічному доступі, її не потрібно буде з поклоном привозити. Як викладачі, так і ми зможемо її перевіряти. Розраховуємо, що ті викладачі, чиї інтереси найбільше зачеплені, стануть внутрішніми ревізорами, які допоможуть в тому числі нам розуміти, що відбувається в виші.