Освітяни пропонують Міністерству скасувати ЗНО для вступників у цьому році

Викладач й професор університету закликав МОН скасувати цьогорічні випускні іспити. Про це пише Всеосвіта.

На тлі обговорення проведення іспитів для випускних класів чимало освітніх експертів погоджуються з тією думкою, що скасування ДПА у формі ЗНО допоможе відсіяти тих учнів, які не вступатимуть цьогоріч до університетів.

Але й без відповіді лишається питання про можливість проведення ЗНО й забезпечення учасників та організаторів засобами індивідуального захисту. Тож, зважаючи на епідеміологічну ситуацію й високі ризики, доцільно було б скасувати ЗНО.

Таку думку висловив Віктор Бондаренко, доктор філософських наук, професор і завідувач кафедри культурології НПУ ім. М. П. Драгоманова.

Викладач запевняє, що нічого немає проти ЗНО й не намагається дискредитувати УЦОЯО:

"У контексті нинішніх подій, пов’язаних із пандемією, звертають на себе увагу спроби МОН визначитися з проведенням у поточному році ЗНО. Учора прочитав, що ЗНО відбудеться з 25 червня до 17 липня 2020 року. З урахуванням того, що ці дати повинні будуть вписатися у загальний перебіг подій боротьби з коронавірусом, і вже корегувалися, пропоную МОН прийняти обдумано-революційне рішення – не проводити ЗНО у цьому році. Таке рішення буде зрозумілим для усіх з відомих причин. Окремо хочу наголосити, що я, насправді, обидвома руками за ЗНО, про що неодноразово заявляв публічно. Мене також не варто підозрювати у якихось закамуфльованих гріхах і намірах збагатитися, а також у лобіюванні чиїхось інтересів чи, прости Господи, дискредитувати УЦОЯО, разом з його беззаперечними досягненнями. Ні, і ще раз ні!", - пише пан Віктор.

За словами професора, на сесії ЗНО присутня значна кількість людей: ті, хто складає іспити та ті, хто забезпечує цей процес. Усі вони контактуватимуть одне з одним, а потім повернуться додому й піддадуть ризику членів своїх родин.

Адже це приблизно 360-370 тисяч учнів, плюс працівники УЦОЯО, вчителі, поліція та інші. Й все це створює ризики для усіх учасників через неможливість уникнути контактів під час сесії.

Викладач також вважає, що звичайні шкільні оцінки можуть дорівнювати балам ЗНО і служити підставою для зарахування до університетів:

"Об’єктивна оцінка знань – і є метою ЗНО. Тому шкільні оцінки, в силу нинішніх обставин, можуть дорівнювати балам ЗНО та служити підставою для зарахування до ЗВО за тією ж моделлю, яку ми використовували за наявності результатів тестування. Водночас результати навчання в режимі онлайн можна і треба не брати до уваги, оскільки в певних місцях для цього були створені зовсім різні умови та і вчителі, як відомо, «мали право на помилку»", - вважає освітянин.

Щодо творчих конкурсів, які є складовою умовою вступу до деяких університетів, Віктор Бондаренко пропонує провести їх онлайн або у звичайний спосіб, але з суворим дотриманням рекомендацій МОЗ:

"Природно, що якість і принципи оцінювання знань шкільними вчителями й за технологією ЗНО можуть дещо відрізнятися, але загалом вони дадуть дуже схожу картину, а головне – відповідатимуть принципу об’єктивності оцінювання знань.  Залишається подумати над тим, як провести творчі конкурси. Оскільки їх не зміримо менше, ніж звичайних іспитів ЗНО, то їх можна було б провести, скажімо, онлайн або з особливими пересторогами у звичайний спосіб", - наголосив професор.