Як прокурори блокують будівництво укриттів на Херсонщині : захист під забороною

Станом на кінець минулого року на території деокупованої Херсонщини було облаштовано 849 об’єктів цивільного захисту, сюди відносяться як протирадіаційні сховища та найпростіші укриття, так і мобільні укриття, які можна побачити на вулицях.

За даними Херсонської обласної військової адміністрації, усі ці споруди забезпечують захист 61% населення. Тобто на папері, ці споруди захищають життя більше половини мешканців звільненої частини області, проте в реальності вони стають причинами шантажу, кримінальних проваджень та судової тяганини.

З чого все починається?

Через те, що правобережжя Херсонщини перебуває під постійними атаками армії РФ, а укриття мають будуватися якомога швидше, на засіданнях Ради оборони Херсонської області (це спеціальний орган, який діє у період воєнного стану та займається питанням оборони області та захисту населення, – МОСТ) ухвалюються рішення про проведення на Prozorro закупівель послуг, пов’язаних зі створенням проєктів, будівництвом чи ремонтом захисних споруд, без використання електронної системи. Такі умови діють у період воєнного стану та регулюються постановою Кабміну №1178.

З моменту деокупації правобережжя Херсонщини такі рішення ухвалювались у жовтні та листопаді 2023 року, а також у січні, березні, травні та червні 2024 року (подальші рішення не стосуються подій, описаних у цьому матеріалі, тож не беремо їх до уваги).

Якщо коротко, цими рішеннями Рада оборони області доручає керівникам місцевих адміністрацій провести закупівлі за прискореною процедурою в межах закону. 

До складу Ради оборони Херсонської області входять понад двадцять осіб – начальник ХОВА, кілька його заступників, начальники місцевих військових адміністрацій, обласний комендант та інші, але нас цікавлять не вони, а лише одна людина – керівник Херсонської обласної прокуратури Сергій Гриценко, який теж входить до складу Ради оборони області та досить дивно ставиться до ідеї будівництва укриттів на Херсонщині. Запам’ятайте цю людину. Саме Гриценко є ключовою особою нашого матеріалу.

Аномалії Дар’ївської громади

Дар’ївська селищна громада Херсонського району розташована доволі близько до лінії зіткнення. Наприклад, від центру громади – селища Дар’ївка до найближчих російських позицій “по прямій” всього 10-15 кілометрів, проте є села, які розташовані на самому березі Дніпра, та є постійними цілями для снарядів армії РФ. А є села, яких вже не існує. За два роки росіяни просто стерли їх з лиця землі. 

За останніми даними начальника Дар’ївської СВА Анатолія Дідура, станом на початок 2025 року у громаді мешкає 5100 людей, з них 800 – діти, і якщо у прибережних селах практично нікого не залишилось, то у населених пунктах вглибині громади продовжується активне життя, тож логічно, що там мають бути й укриття.

Плани привести до ладу захисні споруди на території громади у місцевої влади з’явились ще влітку 2023 року.

Зокрема, у липні відбулося засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дар’ївської сільської ради, під час якого було прийнято рішення направити клопотання до ДСНС, аби фахівці обстежили приміщення підвалів у трьох закладах освіти для визнання їх найпростішими укриттями після того, як там зроблять капітальні ремонти.

З безпекових питань ми не можемо називати населені пункти, у яких розташовані ці укриття, тож описуватимемо їх умовними “№”.

Укриття «№1»

У листопаді 2023 року Дар’ївська сільська рада оголосила тендер на ремонт найпростішого укриття вартістю 4,2 млн грн.

Закупівля проходила за процедурою відкритих торгів з особливостями. У торгах брав участь один учасник – херсонське ТОВ “Будівельна фірма “Сотий Дім”.

Ця компанія була створена у квітні 2023 року, а її власницею є мешканка Херсона Ірина Сабадаш.

Через кілька тижнів після створення фірма отримала свій перший підряд від херсонських рятувальників, після чого перемагала у тендерах, які проводили Херсонська міська рада, Дар’ївська селищна рада та обласна митниця. Загалом компанія перемагала у сімох тендерах на загальну суму понад 30 млн грн.

Тож, обравши переможця, 11 грудня 2023 року Дар’ївська селищна рада укладає договір на ремонт укриття з Будівельною фірмою “Сотий Дім”.

22 січня 2024 року Державна аудиторська служба України розпочинає перевірку цієї закупівлі, а 14 лютого аудитори знаходять порушення та зобов’язують їх усунути розірвавши договір між замовником та підрядником.

Зокрема, повний список порушень виглядає так:

• під час подання документів переможець (Будівельна фірма “Сотий Дім”) не надав лист-згоду на обробку персональних даних, а також копію витягу з реєстру платників ПДВ, або іншої системи оподаткування;
• ряд документів не містили підпис та печатку інженера проєктувальника.

На наступний день після оприлюднення аудиторського висновку – 15 лютого, правоохоронці реєструють провадження за ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Слідчі посилаються на висновок аудиторів та вказують, що 27 грудня 2023 року Дар’ївська сільрада перерахувала на рахунок підрядника 431 тис. грн. Враховуючи це, правоохоронці підозрюють факт розтрати бюджетних коштів, стверджуючи, що замовник платить за ремонт укриття, яке “документально відсутнє на території громади”.

Хоча, як припускає начальник Дар’ївської СВА Анатолій Дідур, реєструючи провадження, працівники прокуратури дивилися не в той реєстр захисних споруд. Укриття, про яке йде мова – це найпростіше укриття, а прокурори, ймовірно, прийняли його за протирадіаційне. Ми намагалися прояснити цей момент, проте спілкуватися з редакцією напряму у прокуратурі відмовились.

Після відкриття провадження будівництво укриття повністю припинилось.

Такий стан мало це укриття станом на кінець 2024 року

26 лютого Дар’ївська сільська рада та підрядник подають до суду на аудиторську службу, аби визнати її висновок протиправним та скасувати, а у липні суд задовольняє цей позов та скасовує висновок.

Аби розібратися у нюансах цієї справи, ми звернулись до юристів, які пояснили, що конкретно у цьому випадку судова справа будувалась на тому, що підрядник не надав згоди на обробку персональних даних, і Державна аудиторська служба побачила в цьому підставу для визнання договору незаконним. Тобто держава вимагає швидкого будівництва укриттів, скорочення бюрократичних процедур, а аудиторська служба чіпляється за паперовий формалізм, який не має жодного впливу ні на якість робіт, ні на їхню законність.

Крім цього, громада звернулася до суду, і він став на її сторону. За рішенням суду, порушення, які зафіксували аудитори, не впливали на законність договору, а інших порушень просто немає.

Це рішення мало б закрити питання раз і назавжди, але пізніше Держаудитслужба подає апеляцію на рішення суду, яку не задовольняють, а потім Верховний суд взагалі відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Укриття «№2»

У травні 2024 року начальник Дар’ївської СВА Анатолій Дідур підписує розпорядження про надання дозволу на розробку кошторисної документації укриття у дитячому садку (до цього розпорядження ми ще повернемось).

Згодом приміщення оглядає фахівець ДСНС, і, згідно з актом огляду, воно може бути використане для укриття населення якщо там проведуть ремонт.

12 липня 2024 року Дар’ївська сільська рада публікує закупівлю на ремонт цього приміщення вартістю 11,3 млн грн. Закупівля відбувалась без використання електронної системи.

Того ж дня на Prozorro публікують договір, який було укладено 4 липня. Підрядником стала теж ТОВ “Будівельна фірма “Сотий Дім”.

І вже 17 липня правоохоронці реєструють кримінальне провадження за ч. 1 ст. 191 КК України – знову привласнення та розтрата, хоча платежів за договором не було.

Перший платіж був через місяць після відкриття провадження. Тоді Дар’ївська сільрада заплатила підряднику 380,9 тис. грн.

У жовтні обласна прокуратура подає до суду заяву, в якій просить заборонити замовнику здійснювати платежі за цим договором, а підряднику заборонити надавати послуги, тобто припинити будівництво вже на другому об’єкті.

Прокуратура вважає, що договір між замовником та підрядником є нікчемним, тобто недійсним, адже, за версією прокурорів, через те, що закупівля проводилась без використання електронної системи, не було досягнуто принципу максимальної економії бюджетних коштів, а документи, які надала Дар’ївська сільрада, не свідчать, що вона мала об`єктивні обставини не проводити конкурентні торги.

До слова, суд цю заяву задовольнив.

Зазначимо, що обґрунтуванням для проведення процедури закупівлі на Prozorro є та сама постанова Кабміну від № 1178 та те саме розпорядження начальника ХОВА Олександра Прокудіна про введення в дію рішення Ради оборони області, у якому чітко вказано, що закупівля послуг з капітального, поточного ремонту захисних споруд цивільного захисту, в тому числі найпростіших укриттів має проводитись без використання електронної системи закупівель.

Тобто, за логікою прокуратури, всі закупівлі на Херсонщині, які стосуються захисних споруд та відбуваються без використання електронної системи є незаконними, хоча Рада оборони області буквально доручає проводити саме такі закупівлі.

Крім цього, на думку прокуратури, дії Дар`ївської сільської ради суперечать вимогам законодавства та підривають економічну безпеку України під час воєнного стану. Зокрема, сільрада, нібито, не заощадила бюджетні кошти, а проведення відкритих торгів та добросовісна конкуренція дозволили б це зробити. Нагадаємо, що перша закупівля, проводилась саме за процедурою відкритих торгів, проте там правоохоронці знайшли іншу причину, аби зупинити будівництво.

Пізніше Дар’ївська сільрада та “Будівельна фірма “Сотий Дім” подають апеляційну скаргу на ухвалу суду, яка встановила заборони, яку згодом суд задовольняє та скасовує заборону на проведення будівельних робіт

Зазначимо, що вже після підписання договору по цій закупівлі перевірку проводила Держаудитслужба та не знайшла жодних порушень.

До речі, після того, як Дар’ївська сільрада виграла суд по цій закупівлі, було проведено експертизу, аби визначити суму збитків, спричинених зупинкою будівництва. І згідно з експертним висновком, аби повернути укриття до того стану, який був на момент припинення робіт, необхідно 1 040 141 гривня. Звісно, що ці гроші сільраді ніхто не відшкодує.

Якщо ви думаєте, що на цьому історія з цим укриттям завершується, то  – ні, але про це трохи згодом.

Укриття «№3»

У розпорядженні начальника Дар’ївської СВА Анатолія Дідура, про яке ми згадували вище, був вказаний ще один об’єкт – підвал у ліцеї.

12 липня 2024 Дар’ївська сільрада публікує закупівлю на поточний ремонт підвальних приміщень вартістю 11,2 млн грн.

Так само, як і в попередній закупівлі, того ж дня на Prozorro публікують договір з підрядником – “Будівельна фірма “Сотий Дім”, який було укладено 4 липня, тобто теж до публікації самої закупівлі.

За словами Анатолія Дідура, перед укладанням договору сільська рада надсилала листи підрядниками, які працюють в області, аби дізнатися їх готовність проводити роботи в Дар’ївській громаді, проте на запит відгукнулась лише “Будівельна фірма “Сотий Дім”, адже їх співробітники мешкають в Дар’ївці і їм не треба витрачати кошти на логістику і проживання. Простіше кажучи, спочатку сільрада знаходить підрядника, укладає договір, а потім його публікує. Тому на трьох об’єктах один і той самий підрядник, а два договори були укладені до їх фактичної публікації.

І вже 17 липня правоохоронці реєструють кримінальне провадження за ч. 1 ст. 191 КК України й по третьому укриттю.

На початку грудня Дар’ївська сільська рада та підрядник уклали додаткову угоду, згідно з якою будівництво зупинилося через постійні обстріли.

А 11 грудня слідчий подає до суду нове клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. В ухвалі суду мова йшла про укриття №2 та №3.

В ухвалі вказано, що згідно з обґрунтуванням, обидві закупівлі проводились без використання електронної системи, посилаючись на Закон України “Про публічні закупівлі”.

Правоохоронці вважають, що закупівлі не могли проводитись за такою процедурою відповідно до абзацу 2 пункту 15 особливостей здійснення публічних закупівель, які діють у період воєнного стану, адже для цього замовник має перебувати на території активних бойових дій, які не були завершені на дату укладення договору, а село Дар`ївка відноситься до територій можливих бойових дій, а отже не може посилатися на зазначений пункт для обґрунтування закупівлі без проведення торгів.

Проте в обґрунтуванні Дар’ївська сільська рада посилається ще й на рішення Ради оборони області, яке херсонські правоохоронні органи знову ігнорують.

Укриття «№4» (фантомне)

У лютому 2024 року прокуратура подає позов до суду, аби визнати протиправною бездіяльність сільради через те, що це укриття утримується у неналежному стані та зобов’язати сільську раду привести його до ладу.

У травні суд задовольняє позов прокуратури та все ж зобов’язує керівництво громади навести лад в укритті.

Також начальника Дар’ївської СВА Анатолія Дідура оштрафували на 5 тис. грн за те, що він нібито відмовляється проводити роботи з облаштування укриття.

В особистій розмові Дідур пояснив, що ремонтувати це укриття просто недоцільно. Над ним стоїть аварійна будівля – туди було влучання під час обстрілу, а площа самого укриття становить 120 м2 і за документами це – протирадіаційне укриття.

«Вони (працівники прокуратури, – МОСТ) навіть не бачили це укриття. Воно перекрите пустотілими плитами. Саме укриття – це коридори. Якщо ми встановимо обладнання, якого потребує протирадіаційне укриття, вільного місця залишиться 10-20 м2. За приблизними підрахунками, сума ремонту цього укриття – 10-14 млн грн. Тобто, ми зробимо укриття за 10 млн на 1000 людей, чи нам робити за 14 млн на 20 людей, як бажає цього прокуратура? Вони хочуть “поставити галочку”, що мене зобов’язали. Де логіка, де економія бюджетних коштів?», – каже Дідур.

Анатолій Дідур показує стелю з тонкими плитами в укритті

За словами Дідура, наразі у цьому населеному пункті розглядається питання будівництва повноцінного протирадіаційного укриття. Зокрема, у березні минулого року на виготовлення проєкту землеустрою було витрачено 34,9 тис. грн.

Проблеми інших громад

За інформацією, яку нам надав начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін, протягом 2023-2024 року окрім Дар’ївської громади Херсонська обласна прокуратура зареєструвала понад 90 кримінальних проваджень за нібито встановленими фактами розтрати та привласнення бюджетних коштів посадовцями ХОВА та керівниками громад.

Також у реєстрі судових рішень є провадження щодо зобов’язання громад привести укриття до ладу. Зокрема, це укриття у Великоолександрівській, Нововоронцовській, Музиківській, Білозерській, Калинівській та Чорнобаївській громадах.

У Калинівській громаді прокуратура відкрила провадження стосовно укриття, яке не відповідає сучасним будівельним нормам. Воно розташоване на цокольному поверсі, а сама будівля над укриттям була зруйнована внаслідок бойових дій.

«Ми звернулися з питанням до експерта – чи можливо привести цю захисну споруду, шляхом капітального ремонту або реконструкції, до діючих державних норм. Відповідь експерта зводиться до того, що привести її до ладу неможливо», – пояснив начальник Калинівської СВА Максим Кожем’яка.

Суд вже зобов’язав Калинівську СВА відремонтувати це укриття, проте, як каже керівництво громади, це просто недоцільно. Тому заклад, у якому знаходиться це укриття, подав апеляцію на рішення суду, але її залишили без задоволення.

Відсутність проблем у Херсоні

Ситуація з будівництвом укриттів у Херсоні кардинально відрізняється від громад, але не менш цікава. Наприклад, ми неодноразово писали про підозрілих підрядників, яким віддають тендери з укриттями – це фірма колишнього таксиста – ТОВ “Тенсенс”, печатка якої дивним чином перебуває у Херсоні, або ж майстер з ремонту пральних машин з Харкова чи журналістка-будівельниця зі Львова, які вирішили ремонтувати херсонські бомбосховища. На них правоохоронці начебто не звертають уваги.

Окремої уваги заслуговує скандально відоме ТОВ “Будпостач-СТСВ”, яке все ж фігурує у провадженні по розтраті майна, проте це не завадило йому торік отримати безліч будівельних підрядів у Херсоні. До речі, нещодавно вже колишнього директора цієї компанії Олександра Новохацького все ж затримали, проте УСБ України направило клопотання щодо справи Новохацького не до Херсонського міського суду, як мало б за підслідністю, а до суду в Миколаєві. Та і справа, по якій проходить підозрюваним Новохацький, не стосується діяльності ТОВ “Будпостач-СТСВ”, а збирання ним відкатів з інших бізнесменів. 

Згідно з інформацією, опублікованій на Prozorro, компанія у 2024 році отримала 37 підрядів на ремонт та будівництва укриттів у Херсоні та один в Музиківці на понад 350 мільйонів гривень. І жоден з цих договорів прокуратуру не зацікавив.

Серед цих підрядів – будівництво підземного пологового будинку та однієї з “підземних шкіл”, що стала причиною мітингів та ударів по будмайданчику артилерії і КАБів. По жодному з цих договорів не було проведено відкритих торгів. І схоже, цього в херсонській обласній прокуратурі не помітили.  

Проаналізувавши Єдиний реєстр судових рішень ми зʼясували, що правоохоронці жодного разу не просили у судів дозволів на проведення процесуальних дій. Слідчіх не цікавив доступ до речей та документів, ніхто не цікавився рухом коштів на рахунках. Тобто в прокуратурі та інших правоохоронних органах, або не вносили до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про ймовірні правопорушення, або внесли їх, але всі справи лежать мертвим вантажем і не мають ніяких перспектив.

За словами джерела МОСТа в Управлінні стратегічних розслідувань, декілька кримінальних справ за фактом ремонту існує, або існували. Щоправда, доказів з ЄРДР нам надати не змогли. Тему закупівель в Херсоні поліцейські воліють не коментувати навіть анонімно. 

Виходить, що в одних громадах прокурори починають слідчі дії по кожному ремонту укриттів, а в Херсоні не помітили ремонти в 35 укриттях та будівництво підземних шкіл та лікарень. 

Така забудькуватість прокурорів може пояснюватися тим, що начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко з 2017 року обіймав посаду заступника військового прокурора Південного регіону України та очевидно має певні зв’язки. Він завжди був близьким до тодішнього очільника військової прокуратури Анатолія Матіоса, який, як вважають співбесідники МОСТа у партії “Слуга народу”, міг привести його до заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова та порекомендував призначити в Херсон. 

Якщо це дійсно так, то стає очевидним, чому прокуратура та майже всі правоохоронні органи не помічають те, що відбувається з будівництвом і ремонтом укриттів у Херсоні.  

Що кажуть юристи?

Аби розібратися у юридичних аспектах, МОСТ звернувся до юристів, які нам пояснили, що умови проведення державних закупівель під час воєнного стану регулюються постановою № 1178 і не залежить від прийняття рішень Ради оборони, тобто головне – аби вони відбувалися згідно з постановою.

Проте, переглянувши судові ухвали щодо укриттів у Дарївській громаді, юристи припустили, що слідчі прокуратури неправильно інтерпретують зміст особливостей закупівель.

«Простий погляд на ухвалу слідчого судді свідчить про викладення слідчим в клопотанні не зовсім правильного тлумачення особливостей закупівель», – пояснила адвокатеса Віра Крат.

А, за словами адвоката Антона Шевченка, відкриваючи провадження, які стосуються укриттів, обласна прокуратура користується особливостями законодавства, аби створити для себе “правильну” статистику.

«Була б людина – стаття знайдеться». Нажаль за такою логікою наразі діє прокуратура Херсонської області. Корупціє в країні є? – є. На будівництво гроші виділялись? – виділялись. А якщо у корови є шерсть, то там знайдуться і блохи. Треба тільки пошукать. І ось прокуратура шукає. Нажаль, кримінальний процес побудовано таким чином, що перевірити наявність підстав для проведення кримінального розслідування і припинити його у разі недостатності – неможливо, чим і користуються. Нагору йдуть статистичні цифри кількості проваджень і досягнутої ефективності. Своєї корисності. Всі зайняті, всі працюють. А оскільки розслідування не може бути неефективним – щось знайдеться. Проте, у даній справі прокуратура пішла з розмахом. Окрім кримінальних проваджень ініціювала ще й господарську справу, навіть тишком здобула ухвалу про забезпечення позову, проте на чужому полі – їх б’ють. І в адміністративному процесі – б’ють. І в кримінальному – поборемо, бо підстав – нема. Є незрозумілим походження цієї активності. Вірогідно, вона спрямована на відволікання уваги від чогось іншого, певно, чогось такого, у чому можна вийти на самих себе», – сказав адвокат.

До чого ж тут керівник Херсонської обласної прокуратури?

Від начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна ми дізналися, що на засіданнях Ради оборони області, на яких був присутній Сергій Гриценко, він голосував “за” проведення закупівель з будівництва захисних споруд, а після того, як на Prozorro ці закупівлі публікувалися, прокуратура якомога швидше відкривала провадження.

Тобто знаючи про те, що громади мають проводити закупівлі щодо захисних споруд обласна прокуратура фактично саботує їх будівництво, завалюючи сільські ради кримінальними провадженнями, не даючи продовжувати роботи та провокуючи збитки.

Ми намагалися отримати коментар Гриценка щодо ситуації з укриттями та роботи прокуратури, проте, отримавши наші питання через прессекретарку прокуратури, у відповідь він … надіслав свої та перенаправив нас до начальника ХОВА Прокудіна.

Ми звернулись і до Олександра Прокудіна, який підтвердив нам інформацію про 90 кримінальних проваджень, та пояснив, що підставою відкриття цих проваджень була інформація отримана прокуратурою… під час моніторингу сайту Prozorro.

«За відсутністю навіть події кримінального правопорушення, а саме факту розтрати та привласнення бюджетних коштів, оскільки на час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на виконання договорів не було вчинено жодних дій, посадові особи Херсонської обласної прокуратури вже стверджували про наявність фактів розтрати та привласнення бюджетних коштів службовими особами як Херсонської обласної державної адміністрації, так і керівниками територіальних громад», – пояснив Прокудін.

Також, він зазначив, що підставою початку розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви чи повідомлення, а лише ті, у яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення. А моніторингом державних закупівель уповноважена займатися Держаудитслужба, яка є компетентним органом у захисті інтересів держави у сфері публічних закупівель.

Крім цього, Прокудін розповів нам, що обласна адміністрація зверталася із листом до Офісу Генерального прокурора щодо дії керівництва прокуратури, проте отримала типову відписку із роз’ясненням права оскаржити ці дії звернувшись до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

І який же висновок?

З усієї цієї історії можна зробити висновок, що Херсонська обласна прокуратура, створюючи ілюзію “бурхливої діяльності”, замість реальних дій імітує роботу Держаудитслужби та фактично з повітря створює кримінальні провадження, які не лише завдають збитків громадам, а й наражають на небезпеку життя мешканців і без того багатостраждальної Херсонщини.

Над матеріалом працювали: Маргарита Доценко, Сергій Нікітенко.

Дизайн: Юлія Терещук.

Інформує most.ks.ua