Сегодня исполняется год со дня смерти кременчугского поэта-патриота Сергея Петренко

Его помнят и знают как краеведа, коллекционера камней и минералов, любителя старины, человека, принимавшего активное участие в культурной, общественной и политической жизни города.

Всю жизнь Сергей мечтал писать, говорить, думать на родном языке. Поэтому стихи его - преимущественно на украинском.

Сергей Петренко являлся создателем и руководителем Кременчугского клуба поэтического слова " Цвет калины", был членом клуба литераторов "Славутич", состоял в казачестве.

Петренко сравнительно поздно пришел в литературу. Но, между тем, довольно сильно и уверенно заявил о себе несколькими сборниками поэзии.

Темы, волновавшие поэта - жизнь во всех ее проявлениях. Пейзажная и интимная лирика, гражданская поэзия, публицистика входили в широкий круг его интересов.

В годовщину смерти, близкие, друзья и соратники Сергея Николаевича Петренко соберутся на его могиле в с.Красная Знамянка.

ЗИМОВИЙ ВАЛЬС
Білою казкою падає сніг,
Білою свитою світ огортає,
Білі сніжинки спиняють свій біг,
Бiла чарівність на землю лягає.

Легко на серці і тепло в душі,
Щирі думки незбагненно прозорі,
Настрій чудовий, на вищій межі,
Тихо витає в зимовім просторі.

Свято природи і свято думок...
Вільно вальсують в одній круговерті
Білих сніжинок нестримний танок:
Перше кохання, бажання відверті.

Радість взаємності, щастя в очах,
Теплі обійми, палкі поцілунки.
Солодко тануть на ніжних вустах
Дивно-красиві зими візерунки.

Сергiй Петренко.