Працівники «Укртатнафти» не хочуть мітингувати, вони хочуть стабільно працювати

Ми хочемо стабільно працювати - це бажання колектив нашого підприємства змушений озвучувати під час акцій протесту проти спроби зупинки НПЗ. В них активну участь бере профспілковий комітет підприємства на чолі з його головою В. П. Хоменком. Адже профспілки, зокрема, захищають право членів своєї організації на працю і зарплату, соціальні пільги.

Профспілковий лідер нафтопереробників зазначає, що для працівників „Укртатнафти” неприродно страйкувати, мітингувати. Вони хочуть стабільно працювати. Але зараз їм чинять перешкоди.

- Ми - бюджетостворююче підприємство в Кременчуці. Ми підприємство, від якого залежить суспільно-економічне життя міста, обороноздатність і енергетична безпека України. - говорить В.Хоменко. - Сьогодні ми - єдинийіз шести нафтопереробних заводів України, котрий працює, а нас ось так потихеньку хочуть знищити.

Як можна сьогодні зупинити наше підприємство? Раніше в нас була чітка інтегрована система - «Укрнафта» добуває, «Укртранснафта» транспортує, «Укртатнафта» переробляє. Ми й далі хочемо так працювати. Михочемо стабільної роботи нашого підприємства, стабільності життя в Кременчуці й Україні.

Сьогодні проблемою, що виникла, мають перейматися не лише в „Укртатнафті”, а в уряді, в обласній адміністрації, в міськвиконкомі. Кожен мешканець Кременчука повинен розуміти, що вже зараз у місті ситуація із наповненням бюджету катастрофічна. Адже, серед кременчуцьких підприємств ми одні працюємо сьогодні повноцінно. Всі інші, в кращому разі, - по кілька днів на місяць. У випадку зупинки заводу, втрата 300 млн. грн. податків, які щомісяця сплачує до бюджетів різних рівнів наше підприємство, просто призведе місто до зубожіння та катаклізмів. Ці питання мені добре знайомі з часів роботи віце-мером Кременчука. Знаю, як наповнюється і формується бюджет, на що йдуть кошти.

Не всі кременчужани знають, що благополуччя кожного мешканця міста залежить від нашого заводу, а особливо, лівобережної частини. Адже Кременчуцька ТЕЦ колись була цехом НПЗ і призначена для „Укртатнафти”. Якщо через непрофесіоналізм керівників, а саме: кременчуцького філіалу «Укртранснафти» В.Величка, виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» А.Пасішника і тимчасово виконуючого обов’язки генерального директора «Укртранснафти» Р.Сидорака, зупиниться завод, то з їхньої вини зупиниться ТЕЦ і місто залишиться без гарячої води, під загрозою опиниться опалювання будинків, бюджетних установ, усього лівобережжя Кременчука. Наше місто зараз у регіоні – одне з небагатьох, де є гаряча вода. І це – завдяки роботі нашого нафтопереробного.

Більше того, від виробничої діяльності заводу залежать не лише ці питання, благополуччя тисяч сімей нашого підприємства, а й культурний, спортивний розвиток, оздоровлення і відпочинок тисяч заводчан та їхніх дітей. Ми маємо свою інфраструктуру. Центр культури, спорту і дозвілля „Нафтохімік” для Молодіжного, де мешкають майже 70 тисяч людей, це - єдиний духовний оазис, чудовий культурно-розважальний центр, а також тут є спорткомплекс. Ми не повинні втратити і два плавальних басейни, медико-санітарну частину, дитячийоздоровчий табір, які працюють не лише для заводчан, а й для кременчужан. Тисячі дітей гармонійно розвиваються, займаючись у творчих колективах, спортивних секціях ЦКСіД. А що буде, якщо вони всі потраплять на вулицю?

Працівники заводу дорожать і виробничими здобутками, своєю роботою, підприємством, і соціальними надбаннями, тому не дадуть знищити все це. Ситуація, яка склалася з надходженням нафти, згуртувала колектив. А профспілковий комітет – разом із працівниками. Ми не стоїмо осторонь, а підтримуємо активну позицію нафтопереробників. Сьогодні ми очолили протестний рух. Основне наше завдання – захистити трудівників, щоб у них була робота, гарантована зарплата, соціальний захист.

Тому, якщо винні в ситуації, яка завдала колективу і виробництву багато проблем, не будуть покарані, ми залишаємо за собою право звернутися до Президента України Петра Порошенка й прем'єр-міністра АрсеніяЯценюка із проханням покарати тих, хто дестабілізує нафтопереробну галузь країни.

Газета «Нафтохімік» №33 від 26 серпня 2015 року